Механізм кредитування юридичних осіб і шляхи його вдосконалення

етапі розвитку економічних відносин багато уваги кредитуванню, зокрема,

умовам та методам надання позичок приділяють як науковці так і практики . У

магістерській роботі економічний зміст кредитування показаний як складний і багатогранний процес з його принципами, умовами та методами.

Визначено, що на сучасному етапі в теорії та практиці кредитних відносин в Україні науковий підхід до кредиту як до економічної категорії ще належно не застосовується. Нехтування об'єктивними законами кредиту, який є еко¬номічними відносинами, з приводу зворотного руху позиченої вартості, а не позиченою вартістю, тобто позичкою, призводить до негативних наслідків у реалізації зазначених відносин на практиці. Це виражається у формі численних недоліків в організації кредитування клієнтів вітчизняними банками. Зазначені недоліки пов'язані з браком знань про об'єктивні закони існування кредиту. Із цієї причини чітко не визначено принципи організації банківського кредитування та поняття кредитоспроможності. Виходячи з цього, надано тлумачення та обгрунтування основним економічним поняттям, зокрема кредиту та принципам кредитування, на яких побудований процес кредитування.

Зважаючи на те, що позички є найприбутковішими активами банку і становлять основну частину їх активів, кредитна діяльність банку потребує ретельної організації. Організацію кредитної діяльності банку визначив чітко розроблена кредитна політика. Правильна організація процесу банківського кредитування, розробка ефективної та гнучкої системи управління кредитними операціями виступають основою фінансової стабільності і ринкової стійкості комерційних банків. Визначено, що кредитна політика комерційного банку окреслює коло ключових цілей і завдань банківської діяльності, визначає конкретні прийоми, способи і методи її реалізації з метою максимізації доходності кредитних операцій та досягнення прийнятного рівня ризиків банківської діяльності у сфері кредитування.

Комерційні банки, виходячи з пріорітетів грошово - кредитної політики, власних інтересів та потреб позичальників, можуть застосовувати різні методи кредитування, які визначають форму позичкового рахунка, порядок видачі і погашення, методи контролю за цільовим використанням позики та засоби регулювання заборгованості. Визначено та надано тлумачення методам кредитування, які використовують на практиці українські банки, а саме: одноразова позика, кредитна лінія та овердрафт. Дослідження показало, що у вітчизняних банках майже абсолютно переважають одноразові позички, які надаються з простих позичкових рахунків для обслуговування Конкретних комерційних операцій. Але в останні роки питома вага позичок виданих по відкритим кредитним лініям і у формі овердрафту значно збільшилась.

Проаналізувавши найпоширеніші термінологічні формулювання кредитоспроможності, виявлено, що єдиного тлумачення цього поняття немає. Виходячи з цього було визначено сутність поняття кредитоспроможності, яке має не лише важливе теоретичне, а й практичне значення, оскільки визначає спрямованість і зміст процесу оцінки кредитоспроможності позичальників, а отже, і його результати.Стосовно існуючої методології оцінки кредитоспроможності позичальників в дипломній роботі визначено, що немає єдиного концептуального підходу до побудови методик оцінки кредитоспроможності. Образно кажучи, методологія оцінки кредитоспроможності позбавлена концептуального "стрижня", бракує системного бачення чинників, які визначають кредитоспроможність позичальників. Існуючі методики оцінки кредитоспроможності недостатньо обгрунтовані й надто тяжіють до традиції, внаслідок чого їх використання у сучасних умовах є здебільшого неефективним і навіть може призводити до не¬адекватних висновків про кредитоспроможність позичальника. Враховуючи вищезазначене, є сенс розробити й застосувати на практиці принципово нову методологію оцінки кредитоспроможності позичальників, концептуальний підхід до якої було сформовано.

В дипломній роботі проаналізовано діючу практику кредитних взаємовідносин. В банках, на наш погляд, здійснюється детальний і найбільш точний аналіз кредитоспроможності позичальників, який і було досліджено. Значна увага приділена і актуальності питання забезпечення повернення позик. Дослідження показало, що при видачі разової позики чи відкриття кредитної лінії банки, виходячи з встановленого ліміту кредитування, враховуючи побажання клієнта і його фінансові можливості, вимагають відповідний розмір забезпечення. А при кредитуванні у вигляді овердрафту забезпечення, як правило, не вимагається, оскільки користувачами таких позик є надійні клієнти банку. Проаналізовано також діючу практику механізму надання та повернення позичок.

Забезпечення ефективності та надійності здійснення кредитних операцій вимагає від комерційних банків організації постійного моніторингу всіх стадій реалізації кредитного процесу. Цей етап економічної роботи, що полягає в супроводженні кредитного проекту, контролі за виконанням позичальником умов кредитного договору і аналізі кредитного портфелю банку.