Механізм кредитування юридичних осіб і шляхи його вдосконалення

по-сьоме, відносини за овердрафтом регулюються особливим договором між банком і клієнтом, що містить ряд умов, які захищають як сторону, що найбільше ризикує при такому кредитуванні, від невигідних правових наслідків. Суттєвою умовою договору є необумовлене ніяким строком право банку на припинення такого кредитування. [73, с.57]

Описані вищі принципові положення побудови овердрафтних відносин за кордоном можуть бути успішно використані нашими комерційними банками для розробки відповідних положень про порядок кредитування у формі овердрафту з урахуванням чинного законодавства у галузі кредитування, фінансів, податків, обліку і звітності.

Схожим способом кредитування клієнтів з овердрафтом є кредитування за

контокорентом. Цей спосіб кредитування не використовується в практиці

українських банків, а розповсюджений за кордоном. [39, с.203]

Отже, за умов ринкової економіки класичним методом кредитування є

контокорент - поточний рахунок. З метою прискорення платіжного обороту

клієнта банк бере на себе всі його операції за поточними вимогами і

зобов'язаннями. Для цього банк відкриває йому єдиний контокорентний рахунок

(розрахунковий у такому разі закриває), за яким здійснюються всі

розрахункові та кредитні операції: за дебетом відображаються виплати за

дорученням клієнта і отримання банківських позик, а за кредитом - грошові

надходження на користь клієнта або його внески. Кредитове сальдо рахункасвідчить про наявність у клієнта власних коштів і означає, що він стосовно

банку є кредитором. І навпаки: дебетове сальдо свідчить про залучення в

оборот банківської позички. Отже, контокорент - це договір про взаємне

кредитування.

Контокорент - активно-пасивний рахунок, за яким банк визначає граничну суму заборгованості завдяки встановленню лімітів кредитування, тобто визначенню максимально допустимого розміру дебетового або мінімально допустимого кредитового сальдо. За кінцевим сальдо нараховуються проценти або на користь клієнта, або на користь банку, причому в останньому випадку - за підвищеною ставкою, оскільки банк ризикує більше. Крім процентів банки нараховують також, як і при кредитуванні за овердрафтом, комісійні за послуги. По закінченні контокорентного періоду (квартал, півріччя) сума плати

за позичку капіталізується (дебетується на контокорентному рахунку), тобто

збільшується борг клієнта. Такі взаємовідносини банк може будувати тільки з

платоспроможним клієнтом, з'ясувавши попередньо його фінансовий стан і репутацію. [42, с.39]

За своєю суттю контокорент - це визначена банком кредитна лінія (ліміт), з якої у разі потреби може скористатися клієнт. Ліміт кредитування для кожного позичальника при кредитуванні за контокорентом, як і при видачі позички у формі овердрафту, встановлюється індивідуально і залежить від його фінансового стану, оборотних коштів, масштабів виробничо-комерційної діяльності та репутації. У межах кредитної лінії позичальник отримує широку можливість маневрування оборотними коштами, оскільки може оперативно, у будь-який час, без попередньої домовленості з банком поповнити свій поточний рахунок відповідною сумою грошей. Тому контокорентний кредит вважається ідеальним резервом ліквідності. [53, с.199]