Перспективи розвитку депозитного формування банківських ресурсів

у результаті волевиявлення довірителя;

у результаті укладення угоди;

згідно із законом або за рішенням суду. Так, траст може бути призначений судом з метою захисту інтересів недієздатних осіб або за позовами майбутніх спадкоємців чи кредиторів до законного і дієздатного власника, якщо останній, зокрема, безгосподарно управляє майном чи псує його тощо.

Трастові послуги на користь фізичних осіб, як правило, включають такі послуги:1. Розпорядження спадщиною (заповідальний траст) — розпорядження майном, грошовими коштами або фінансовими активами клієнта після його смерті, здійснюване відповідно до письмового заповіту, який залишив померлий і в якому зазначено виконавця заповіту, або за рішенням суду, коли заповіт не було складено. За відсутності заповіту суд насамперед виходить з інтересів спадкоємців, проголошуючи намір створити траст на їх користь. У деяких країнах це дає змогу спадкоємцям уникнути сплати податків, оскільки формально вони не вступають у володіння спадщиною. Разом з тим таке рішення суду дає спадкоємцям право одержувати доходи та інші вигоди від спадщини.

Розпорядником спадщиною в обох випадках може бути траст—відділ банку. Розпорядження майном, грошовими коштами або фінансовими активами включає: одержання рішення суду; збирання та інвентаризацію майна; забезпечення схоронності спадщини; сплату адміністративних витрат і податків; здійснення розрахунків з кредиторами; юридичне та податкове консультування; інвестування вільних коштів у різні фінансові інструменти; реалізацію майна, яке не підлягає тривалому зберіганню; контроль за здійсненням і продовження комерційних операцій; розподіл майна, грошових коштів і фінансових активів між спадкоємцями тощо.

2. Управління майном, грошовими коштами та фінансовими активами відповідно до договору (прижиттєвий траст). Сутність полягає в тому, що довіритель передає банку в управління майно, грошові кошти або фінансові активи, який зберігає їх, інвестує, розпоряджається одержаним доходом у визначеному договором порядку. Щодо методів управління довірительний власник практично не має обмежень, крім цілей довірчого управління активами. Довіритель і бенефіціар, як правило, можуть контролювати напрями та способи використання майна, грошових коштів або фінансових активів, а також вимагати розірвання трастового договору у разі порушення довірительним власником його умов або призначення (у відповідних випадках) судом іншого довірительного власника. У визначених договором випадках довіритель зберігає право втручатися в процес управління майном, грошовими коштами або фінансовими активами. Право управління майном, грошовими коштами або фінансовими активами може переходити до банку не лише за заповітом, а й шляхом укладення прижиттєвих угод. Це пов’язано з тим, що довіритель не хоче передавати майно, фінансові активи чи грошові кошти відразу спадкоємцям або не в змозі чи не бажає самостійно займатися своїм бізнесом тощо.

Управління майном, грошовими коштами або фінансовими активами передбачає: прийняття оптимальних рішень щодо їх розміщення, оформлення страхування і внесення страхових платежів; консультування; розміщення основного капіталу з можливістю використання як застави при кредитуванні; депозитні операції з готівкою; облікові операції; виплату доходів бенефіціару; аналіз ефективності використання майна тощо.

3. Опікунство та забезпечення зберігання майна, грошових коштів або фінансових активів. Передбачає набір операцій, аналогічний управлінню такими активами. Цей вид трастових послуг поширюється переважно на неповнолітніх, які вважаються недієздатними для управління та володіння зазначеними активами. Якщо неповнолітній дістав спадщину, то йому призначається опікун, який розпоряджається нею в інтересах спадкоємця. У деяких випадках умови трасту передбачають умову виплати довірительним власником бенефіціару лише такої суми з доходу чи основного капіталу, яка, на його думку, є необхідною для існування бенефіціара, враховуючи його витрати на освіту. Такий траст називається трастом для виплати коштів, необхідних для існування.

Опікунство та забезпечення зберігання майна, грошових коштів або фінансових активів існує в двох формах: опікунство індивіда (неповнолітнього, недієздатного) та опікунство майна, грошових коштів або фінансових активів — коли власник цих активів фізично неспроможний самостійно здійснювати управління ними.

4. Агентські послуги. Характеризуються тим, що одна особа (агент) учиняє як юридичні, так і фактичні дії за дорученням і за рахунок іншої особи (принципала). Кінцевою метою агентських послуг є встановлення договірних зобов’язань між принципалом і третьою особою. Агент, а ним може бути траст—відділ банку, діє, як правило, від імені принципала й укладені ним або за його сприяння договори відповідно створюють права та обов’язки безпосередньо для принципала. У деяких випадках, вступаючи у відносини з третіми особами за дорученням принципала, агент має право діяти від свого імені, не розкриваючи перед третьою особою існування принципала, або може вказати на те, що він виступає за дорученням і за рахунок принципала, не розкриваючи його імені. Незалежно від того, як виступає агент у відносинах з третіми особами, результат укладених ним угод лягає на принципала. Агенти можуть бути: генеральними, якщо вони мають повноваження вести всі справи принципала, віднесені до визначеної сфери діяльності, та спеціальними, якщо вони виконують лише визначені дії.Агентські послуги включають, зокрема: збереження активів (наприклад, цінних паперів); одержання доходів за ними та повідомлення клієнта; купівлю-продаж цінних паперів і доставку їх до клієнта; обмін цінних паперів; погашення облігацій; сплату податків; оформлення страхових полісів; оплату рахунків; укладання від імені клієнта договорів; отримування кредитів; купівлю-продаж іноземної валюти і дорогоцінних металів.