Перспективи розвитку депозитного формування банківських ресурсів

Обмежена кількість банків, які можуть здійснювати операції з банківськими металами, а також низька ліквідність дорогоцінних металів як активів не сприяють розвитку організації торгівлі такими металами. Вважається, що ліквідність будь-якого активу безпосередньо пов’язана з витратами його обміну на інші види, зокрема грошові кошти. Віддаючи перевагу грошам, особливо вільно конвертованій іноземній валюті, як найбільш ліквідній (порівняно з дорогоцінними металами) формі розміщення заощаджень, громадяни іноді жертвують доходами, які могли б отримати за альтернативного підходу (наприклад, розміщенні заощаджень у цінні папери тощо).

Для здійснення операцій з дорогоцінними металами банкам необхідно мати відповідно підготовлених фахівців, яких на сьогодні у банківській системі явно бракує. Слід ураховувати наявність надійних і дешевих методів експрес-аналізу банківських металів, що суттєво впливає на розмір банківської комісії, а отже, і на ціни, за якими здійснюється купівля-продаж дорогоцінних металів. Комісійні банків від операцій з дорогоцінними металами становлять близько 15 %. З метою спрощення процесу перевірки зливків за зворотного придбання їх у клієнтів окремі банки здійснюють реалізацію мірних золотих зливків з удосконаленішим рівнем захисту. Так, ВАБанк продає банківські зливки KINEBARTM, які, зокрема, характеризуються тим, що на їх поверхню нанесено голографічне зображення, кожний зливок знаходиться в пластиковій упаковці з індивідуальним сертифікатом.

На операції банків з дорогоцінними металами впливають величина та структура доходів населення, а також структура використання доходів. Так, відсутність чи незначний розмір реальних грошових доходів і переважне витрачання їх на харчування не сприяють розвиткові банківських операцій з дорогоцінними металами.

Не стимулює розвиток операцій з банківськими металами і порядок їх оподаткування. Так, Закон України «Про податок на додану вартість» передбачає, що не є об’єктом оподаткування операції з обігу валютних цінностей, банківських металів, банкнотів і монет Національного банку України, за винятком тих, що реалізуються для нумізматичних цілей.

Вирішуючи питання про доцільність здійснення операцій з дорогоцінними металами, банкам, юридичним і фізичним особам слід ураховувати динаміку коливання цін на дорогоцінні метали як на світовому, так і на внутрішньому ринках. Так, динаміка цін золота на лондонському ринку за останні роки свідчить про те, що банківське золото дешевшає. В 1988 р. максимальна ціна однієї тройської унції золота досягала 470 дол. США, а 9 березня 2000 р. — 290 дол. США. Найвищу та найнижчу ціни на банківське золото характеризують такі дані (табл. 3.7).

Таблиця 3.7

ЦІНА ЗОЛОТА НА ЛОНДОНСЬКОМУ РИНКУ (у доларах за унцію)*

Показник1993 р.1996 р.1997 р.1998 р.1999 р.

Середня за рік ціна (виходячи з середньотижневих показників)360388331294279

Найвища ціна406415367313326

Найнижча ціна326367283273253

В останні три роки світова ціна на золото змінювалася у широких межах — від 255 дол. до 325 дол. за одну унцію. Отже, великі фінансові установи мають непогані можливості для здійснення спекулятивних операцій на ринку дорогоцінних металів.У січні 2002 р. лондонський фіксінг знаходився у межах 282—283 дол. за унцію. Падіння цін на банківські метали у 2001 р. пов’язано, зокрема, з рецесією в США та загальним спадом у світовій економіці. Зауважимо, що лондонський ринок слабо відреагував на події «11 вересня»: ціна фіксінга зросла з 272 дол. до 293 дол. за унцію, однак вже через три—чотири тижні ціни були на попередньому рівні. В Україні ж рівень продажу на ринку збільшився на 30—50%, за експертними оцінками за 2001 р. було продано близько 400 кг банківського золота. Більшість українських банків ціни на золото не підвищували, а деякі й навіть знизили. Цьому сприяло збільшення пропозиції металу на ринку, оскільки у 2001 р. з банківськими металами почали працювати нові банки, зокрема Ощадний банк України, Брокбізнесбанк.

Говорячи про тенденцію зниження ціни на банківське золото в Україні, слід зважати на те, що ціни на золото в Україні завищені, у 2001 р. банки пропонували золото за ціною від 11 до 13 дол. за 1 г, тоді як його світова ціна була у межах 10,3 дол. З виходом на вітчизняний ринок банківських металів великих банків і збільшенням обсягів торгівлі ними ціни наближатимуться до світових. Необхідно створити умови для оперативного виходу українських банків на міжнародні ринки. Відсутність такої можливості банки вимушені компенсувати проведенням відповідної цінової політики.