Перспективи розвитку депозитного формування банківських ресурсів

Удосконалення депозитного формування банківського капіталу передбачає не тільки подальший розвиток традиційних, базових для банків України операцій та послуг, а й впровадження у практику нових їх видів. До таких належать, зокрема, трастові послуги, які у перспективі в нашій країні можуть стати альтернативою традиційним банківським депозитам. Використання досвіду іноземних банків з надання трастових послуг сприятиме, на нашу думку, вирішенню проблеми залучення до банківської системи грошових коштів, що знаходяться у позабанківському обороті.

Відсутність в економічній літературі єдиної думки щодо визначення суті трастових послуг пояснюється передусім складністю правових та економічних відносин, що виникають з приводу надання таких послуг юридичним і фізичним особам. Так, під трастом розуміється угода на передачу власності якійсь особі або особам (опікунам), які управляють нею на користь іншої особи або осіб (бенефіціарів) [76, с. 652]. Роуз П. С. під трастовими послугами розуміє управління майном та іншими цінностями, що належать клієнтові, за контрактом (траст-договором), відповідно до якого банк протягом певного періоду виступає як довірена особа, а клієнт — як довіритель [197, с. 718]. Аналогічне за змістом визначення трастових послуг наводиться у посібнику «Банківський менеджмент» [66, с. 573]. Окремі економісти під довірчими операціями банків розуміють операції, що здійснюються ними за дорученням клієнтів або за рішенням суду [174, с. 128]. Зауважимо, що ці визначення не позбавлені певних вад. Зокрема, довірительним власником можуть бути не тільки банки, а й інші спеціалізовані установи, наприклад трастові компанії, довірчі товариства. Крім того, довірча власність може виникнути не лише у результаті укладення угоди, а й в силу закону або рішення суду. Нарешті, сторонами за надання трастових послуг виступають не лише довіритель і довірительний власник, а й бенефіціар.

На наш погляд, суть поняття «трастові послуги» найповніше розкриває таке визначення його: «Під трастовими розуміють послуги, засновані на довірчих правовідносинах, коли одна особа — засновник передає своє майно, грошові кошти або фінансові активи у розпорядження іншій особі — довірительному власнику для управління в інтересах третьої особи — бенефіціара». Отже, в зазначених правовідносинах беруть участь три сторони:

довіритель майна, грошових коштів або фінансових активів (засновник) — юридична або фізична особа, яка заснувала траст і/або передала довірительному власнику повноваження власника належних їй активів відповідно до умов укладеного між ними договору;

довірительний власник (траст) — сторона, яка здійснює управління майном, грошовими коштами або фінансовими активами. Ним можуть бути спеціалізовані трастові компанії (довірчі товариства) або трастові відділи банків, що регулюється чинним законодавством;

бенефіціар — особа, на користь і в інтересах якої надаються довірчі послуги. Бенефіціара призначає довіритель: ним може бути сам довіритель або третя особа.

Виникнення та розвиток довірчих послуг спричинюються низкою факторів, зокрема:

відсутністю або недостатнім рівнем надійності джерел інформації, спеціальних знань і вмінь у власників майна, грошових коштів або фінансових активів для розпоряджання або самостійного управління ними, особливо великими та різних видів;

вірогідністю втрати власником свого майна, грошових коштів або фінансових активів у разі самостійного здійснення ним операцій, які потребують відповідних професійних знань;

зростаючою заінтересованістю клієнтів в одержанні все більшого набору банківських послуг;

проблемами законодавчої заборони або обмежень, які діють стосовно деяких видів діяльності, що можуть проводити банки;

зростаючою конкуренцією між банківськими та небанківськими фінансовими установами, між самими банками на грошовому ринку та щодо залучення нових клієнтів;

проблемами ліквідності банків і зниженням рівня прибутковості традиційних банківських операцій і послуг;

порівняно невеликими витратами на здійснення зазначених послуг;