КОНФЕСІЙНИЙ ЧИННИК В УКРАЇНСЬКО-РОСІЙСЬКИХ ВІДНОСИНАХ

Інші християнські конфесії менш поширені в Росії і порівняно з РПЦ на сьогодні їх вплив на громадсько-політичне життя країни поки що залишається обмеженим.

1.2. В мусульманському середовищі

Іслам (релігія, що спирається на принцип покірності Богу) у світі на сьогодні налічує понад 1 млрд прихильників.

Вплив ісламу на політичне життя обумовлюється тим, що мусульманське населення (люди, що сповідують іслам) в 35 країнах світу становить більшість, та ще у 18 країнах – впливову меншість. У багатьох країнах іслам оголошено державною релігією. Іслам в очах віруючих – не просто релігійна система, а спосіб життя.

Специфікою ісламу є злиття духовного та світського начал, політичної, адміністративної і релігійної влади.

Злиття світського та духовного начал у єдине ціле сприяло, з одного боку, абсолютизації релігійного авторитету і, з другого, - приниженню значення адміністративно-бюрократичної ієрархії.

Високий ступінь політизації був властивий ісламу на всіх етапах його розвитку. Нині це відбивається як у значно більшій, ніж раніше, спроможності внутрішньої адаптації його до сучасних умов у країнах з мусульманським населенням, так і в значно інтенсивнішому використанні ісламу з боку різних політичних партій та груп, які часто звертаються до релігії як засобу мобілізації мас.

Що ж до сучасних моделей “ісламської держави”, то вони передбачають запровадження ісламських інститутів до структур влади та державного права. Водночас з посиленням політизації ісламу очевидним є зростання соціального елементу в ісламському русі. Цього не можна обминути увагою.

Іслам – друга за кількістю послідовників після православ’я релігія в Росії. За оцінкою мусульманських керівників, у Російській Федерації налічується від 18 до 23 млн прихильників ісламу. За даними ж соціологічних досліджень, чисельність явних і потенційних мусульман у Росії близько 15%, тобто 20 млн громадян, але кількість активних віруючих – 3-4% населення Росії.

1. Процес перехідного періоду в громадсько-політичному житті Росії позначився і на внутрішньоконфесійних взаєминах російських мусульман. “Суверенізація”, що охопила країну, набула свого продовження в конфесійно-інституційній сфері. Однією з характерних тенденцій розвитку мусульманських об’єднань є чітко визначена дезінтеграційна спрямованість. Внаслідок тривалих процесів внутрішнього розмежування російські ісламські організації зараз не мають централізованої ієрархічної структури та спільного духовного управління. З’явилось 40 незалежних одне від одного духовних управлінь. Їх вплив у центральній частині Росії поширюється на окремі парафії незалежно від територіального розміщення. Проте керівники мусульманських громад не відкидають можливості спільного та узгодженого вирішення своїх проблем. Дезінтегруюче діють деякі зарубіжні ісламські центри, які вибірково допомагають окремим організаціям своїх єдиновірців у Росії.

2. Новими тенденціями в житті мусульманських громад стали спроби політизації та комерціалізації, розвитку зв’язків із заможними зарубіжними єдиновірцями; вони негативно сприймаються старшим поколінням мусульманського духовенства та віруючих мирян.Росія співіснує зі світом ісламу в трьох вимірах. Перший – мусульмани, які проживають у самій РФ. Другий – мусульманські держави СНД. Tретій вимір – мусульманські країни Близького та Середнього Сходу, а також більш віддалені мусульманські регіони. Важливо не забувати, що мусульманський світ при всіх його відмінностях та протиріччях має тенденцію до інтеграції і в окремих випадках він спроможний відстоювати інтереси кожного із своїх членів. Про це свідчить досвід міжнародних організацій – Ісламської ліги, Ісламського банку розвитку, Ісламської конференції та інших, які є саме мусульманськими організаціями, бо сформовані за конфесійною ознакою.

Політична верхівка Росії ставиться до ісламу стримано. Разом з тим у російському політичному істеблішменті вихідці з мусульманського середовища налаштовані використовувати у своїй політичній кар’єрі апеляцію до ісламу. Серед них – і колишній спікер російського парламенту Руслан Хасбулатов, і відомий політичний діяч Рамазан Абдулатипов.

3. Практика початку 90-х років свідчить, що російська мусульманська громада стає, особливо на регіональному рівні, вагомим фактором громадського життя Росії (що теж можна вважати тенденцією), на який треба зважати кожному, хто розраховує на успіх у політиці. Але поки правлячі російські політики формують своє ставлення до ісламу, мусульмани вже давно перебувають у полі зору сил, опозиційних російському керівництву.