РЕГІОНАЛЬНІ НАПРЯМКИ Й ОСОБЛИВОСТІ ГЕОПОЛІТИЧНОЇ СТРАТЕГІЇ ТА ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ ЄВРОАТЛАНТИЧНИЙ ВЕКТОР

• вироблення державної політики навчання українських студентів/фахівців за кордоном з метою акумулювання конкурентоспроможного інтелектуального потенціалу нації;• організацію скоординованої довготермінової "рекламної євро-кампанії", що, при вмілому використанні законів пропаганди та впливу на масову аудиторію, мала б на меті призвичаїти суспільство до вигідності та невідворотності інтеграції.

3. Пошук стратегічного партнера серед європейських держав. Як це не парадоксально, але головним лобістом України в Європі, особливо у євроатлантичних структурах, виступають Сполучені Штати Америки. Однак, беручи до уваги зростаючий політичний та економічний вплив ЄС у світі, прагнення європейців перебрати на себе лідерство у врішенні проблем безпеки континенту, розвиток конфлікту інтересів між Європейським Союзом та США, особливо у випадку успішного проекту з введення "євро", американська підтримка досить скоро перестане задовольняти ключові потреби України в Європі. "Європеїзація" українського лобі на континенті могла б розпочатися у сферах:

• інтенсифікації політичного співробітництва з країнами Західної Європи, заснування широкомасштабних діалогів експертів і науковців, які б сприяли зближенню політичних еліт України та Західної Європи;

• активної участі України в дискусіях щодо нової Стратегічної Концепції НАТО і ролі НАТО в Європі з акцентуванням уваги на посиленні європейського крила Альянсу;

• поглиблення діалогу з ЄС та ЗЄС у сферах зовнішньої політики та політики безпеки, оскільки саме ці інституції визначати муть майбутнє політики безпеки на континенті;

• поглиблення регіональної співпраці (зокрема між прикордон ними регіонами) та лідерство в ефективному розв'язанні регіональних конфліктів;

• реалізації проекту "Європейського стратегічного транспортного літака". Цей проект мав би отримати належну державну підтримку і символізувати здатність України виконувати складні високотехнологічні завдання. До того ж успіх проекту означав би послаблення залежності європейців від стратегічної транспортної авіації США. Особливо привабливим новий літак видаватиметь ся країнам - учасникам Єврокорпусу, що вже має досвід використання українських "АНів" у стратегічних маневрах.

4. Створення умов для залучення європейських інвестицій. Цей напрямок, очевидно, вимагатиме найбільших зусиль, оскільки йдеться про кардинальні зміни умов українського економічного життя. Доки такі умови не створено, варто було б подумати про міждержавний патронаж інвестицій, про заходи запобігання зловживанням чиновників, які обслуговують іноземні інвестиції в Україні.

Водночас, Україна могла б активніше долучатися до стратегічних європейських проектів, таких як, приміром, "Трансєвропейські мережі" (розвиток комунікаційних систем континенту). Стратегічним інвестиційним партнером України могла б стати передусім Федеративна Республіка Німеччина, що має життєво важливі економічні інтереси у країнах Центральної та Східної Європи.

Рівень та інтенсивність співробітництва України з державами Західної Європи є інтегральним показником наявності чи відсутності у керівництва країни політичної волі продовжувати політику європейсь кої інтеграції, проводити економічні та політичні реформи, впроваджувати в життя демократичні норми та принципи.

Важливо також перетворити співпрацю із західноєвропейськими країнами на дієвий засіб забезпечення одного з найважливіших національних інтересів держави - виживання у конкурентному міжнародному середовищі та забезпечення добробуту і безпеки народу.

б) США і Канада

Після розвалу Союзу РСР й утвердження фактично монополярної структури світу головним геополітичним пріоритетом Заходу стало закріплення перемоги, консолідація і глобальне поширення західних цінностей, демократичних принципів й інституцій, ліберально-демо кратичної ідеології. Характерно, що серед основних геополітичних пріоритетів євроатлантизму і насамперед США поряд із заходами щодо стабілізації і поширення традиційних ліберально-демократич них цінностей та інституцій присутні досить жорсткі й прагматичні настанови на обмеження впливу суперників і зміцнення стратегічного потенціалу на регіональному і глобальному рівнях. Першорядне значення приділяється також стратегічному, політичному й економічно му зміцненню Римленду. Цим пояснюються і поточна діяльність з метою поширення НАТО на Схід, і плани щодо залучення до ЄС країн ЦЄ і Балтії, і надзвичайна важливість у геополітичному плані позиції України, і стурбованість Заходу політичними й економічни ми орієнтирами Закавказзя та Центральної Азії.