Програма НАТО «Партнерство заради миру» та її значення для зміцнення міжнародної безпеки
На тлі серйозних зобов’язань, які бере на себе Київ, експерти стверджують, що поки в Україні не розгорнута широка кампанія інформованості населення про діяльність НАТО.
Зокрема, Київ має намір взяти участь у тренувальній місії Альянсу в Іраку, передати Іраку озброєння і військову техніку українського контингенту, який був там до кінця минулого року. Передбачено також участь у міжнародній операції НАТО „Активні зусилля” щодо прибережної охорони у Середземному морі, у забезпеченні підтримки операцій міжнародних сил сприяння безпеки в Афганістані.
Мова йде також про можливість надання Україною практичної підтримки НАТО у миротворчій операції Африканського союзу у Судані шляхом надання військово-транспортних послуг для перевезення одного з підрозділів держав-членів альянсу.
Відповідне рішення було ухвалене українським урядом. Україна також вивчає можливість використання аеродрому в Ніжині на Чернігівщині в інтересах НАТО на час проведення миротворчих операцій і участі у ліквідації наслідків можливих надзвичайних ситуацій.
Міністр оборони Анатолій Гриценко заявив, що найближчим часом передбачається розгорнути інформаційну кампанію, яка допоможе протягом 2-3 років змінити ставлення українського суспільства до НАТО і зруйнувати міфи про начебто агресивну сутність альянсу.
НАТО та окремі країни-члени Альянсу допомагають Україні у її зусиллях виконати програму реформ, накреслену у Плані дій та щорічних Цільових планах на його основі, надаючи консультації та практичну допомогу. Втім, основну відповідальність за реалізацію Плану несе насамперед саме Україна. Зі свого боку, країни-члени НАТО закликають її докласти усіх зусиль, аби забезпечити подальший прогрес у галузі реформ для укріплення демократії, верховенства права, захисту прав людини та розвитку ринкової економіки. Особлива увага також приділяється необхідності комплексної трансформації структур безпеки і оборони.
Програма співпраці НАТО з Україною у галузі оборонної реформи є найбільш широкомасштабною, ніж з будь-якою іншою країною-партнером. На прикладі України можна пересвідчитись, яке широке коло заходів співпраці НАТО пропонує країнам-партнерам.
Коли у 1991 році Україна оголосила незалежність, їй у спадок лишилася значна частка військової структури і збройних сил колишнього Радянського Союзу. Україна звернулася до НАТО з проханням допомогти перетворити успадковані нею з часів холодної війни збройні сили на невеликі за чисельністю, сучасні та дієві сили, здатні відповідати новим вимогам у галузі безпеки, а також забезпечити обрану Україною роль активного учасника гарантування безпеки і стабільності на європейському континенті. Пріоритетами НАТО в наданні такої допомоги є посилення демократичного і цивільного контролю за збройними силами України та покращання рівня їх оперативної сумісності з силами НАТО.
Участь у програмі "Партнерство заради миру" допомагає Україні у проведенні оборонної реформи та сприяє підвищенню рівня оперативної сумісності. Особливо важливим є механізм Процесу планування і оцінки сил ПЗМ, адже він допомагає визначити ключові вимоги щодо цілей оборонного планування. Найважливішим елементом було надання технічної допомоги та консультацій при здійсненні оборонного огляду, що допомогло Україні скласти дорожню карту проведення оборонної реформи. Оборонний огляд є складним, об'єктивним аналітичним процесом, мета якого полягає у визначенні оборонних потреб країни відповідно до її національної політики у галузі безпеки, забезпеченні балансу між оборонними потребами та наявними ресурсами і виробленні пропозицій щодо сил і ресурсів у такий спосіб, щоб забезпечити найефективніше використання коштів платників податків. Результатом оборонного огляду є розробка концептуальної схеми проведення подальшої реформи, яка, зрозуміло, потребуватиме значних зусиль протягом тривалого періоду.Іншими ключовими факторами співробітництва були допомога Україні у розробці нової концепції безпеки та військової доктрини, у забезпеченні більш ефективного і прозорого формування оборонного бюджету, а також розвитку цивільно-військових відносин, включаючи збільшення ролі цивільних в оборонних структурах України. Зусилля України, спрямовані на реструктуризацію та перебудову своїх збройних сил, було також підтримано наданням дорадчої допомоги у скороченні Збройних сил, конверсії військових об'єктів та переході до професійної армії, а також щодо створення Сил швидкого реагування. Втім співпраця не обмежується лише Збройними силами або Міністерством оборони, а також охоплює прикордонні та внутрішні війська.
Освіта та підготовка є основними складовими процесу оборонної реформи. Старші офіцери Збройних сил України регулярно навчаються на курсах для країн-партнерів в Оборонному коледжі НАТО в Римі, Італія, а також в школі НАТО в Обераммергау, Німеччина. Військовослужбовці також отримують практичний досвід взаємодії з військами НАТО та інших країн-партнерів, беручи участь у різноманітних військових навчаннях.