Програма НАТО «Партнерство заради миру» та її значення для зміцнення міжнародної безпеки

Вперше Україна задекларувала свій намір прискорити інтеграцію до європейських та євроатлантичних структур під час липневого саміту глав держав та урядів НАТО 1997 року в Мадриді, коли керівники НАТО та президент України Леонід Кучма підписали Хартію про Особливе партнерство між НАТО та Україною. В цій Хартії країни - члени НАТО підтвердили свою підтримку суверенітету та незалежності України, а також її територіальної цілісності демократичного розвитку, економічного процвітання та статусу без'ядерної держави, а також принципу недоторканності кордонів. Ці чинники є ключовими для стабільності та безпеки у Центральній та Східній Європі та на континенті в цілому.

Хартія відповідає задекларованій Україною стратегії більш активної інтеграції в європейські та трансатлантичні структури. Вона є основою для консультацій між НАТО і Україною в контексті євроатлантичної безпеки і стабільності, та в таких галузях, як попередження конфліктів, врегулювання криз, підтримка миру і гуманітарні операції.

Хартія складається з п’яти розділів: І. Розбудова розширених та поглиблених відносин між Україною та НАТО; II. Принципи розвитку відносин між Україною та НАТО; ІІІ. Сфери консультацій та / або співробітництва між Україною та НАТО; IV. Практичні механізми для консультацій та співробітництва між Україною та НАТО; V. Співробітництво заради більш безпечної Європи.

Відповідно до цього документа Україна та НАТО базуватимуть свої відносини на принципах та зобов'язаннях згідно з міжнародним правом та міжнародними механізмами, включаючи Статут ООН, Гельсінський Заключний акт та наступні документи ОБСЄ.

Також Україна підтвердила свою рішучість продовжувати військову реформу, зміцнювати демократичний та цивільний контроль над збройними силами та підвищувати їхню оперативно-технічну сумісність зі збройними силами НАТО та країн-партнерів.

Україною та НАТО вирішили проводити консультації стосовно питань, які становлять спільний інтерес, зокрема:

•політичних питань та питань, що стосуються безпеки, зокрема розвитку євроатлантичної безпеки та стабільності, включаючи безпеку України;•запобігання конфліктам, управління кризами, підтримання миру, врегулювання конфліктів та гуманітарних операцій, беручи до уваги роль ООН та ОБСЄ у цій галузі;

•політичних та оборонних аспектів нерозповсюдження ядерної, біологічної та хімічної зброї;

•контролю над озброєннями та роззброєння, включаючи питання, що стосуються Договору про звичайні збройні сили в Європі (Договору про «ЗЗСЄ»), Договору про відкрите небо та заходів зміцнення довіри і безпеки за Віденським Документом 1994 р.;

•експорту озброєнь та передачі супутніх технологій;

•боротьби з контрабандою наркотиків та тероризмом.

Консультації та співробітництво, як це визначено в Хартії, будуть втілюватися через:

•зустрічі між Україною та НАТО на рівні Північно-Атлантичної Ради з періодичністю, яка буде визначена за взаємним погодженням;

•зустрічі між Україною та НАТО з відповідними Комітетами НАТО за взаємним погодженням;

•взаємні візити високого рівня;

•механізми військового співробітництва, включаючи періодичні зустрічі з найвищими військовими керівниками країн НАТО та заходи в рамках розширеної та поглибленої програми Партнерство заради миру;

•військова місія зв'язку України буде заснована як частина місії України при НАТО в Брюсселі. НАТО зберігає за собою право відповідно заснувати військову місію зв'язку НАТО в Києві.

Зустрічі, зазвичай, відбуватимуться у штаб-квартирі НАТО у Брюсселі. За виключних обставин вони можуть бути проведені у будь-якому іншому місці, включаючи Україну, за взаємною згодою. Зустрічі, як правило, відбуватимуться на основі погодженого графіку.