Програма НАТО «Партнерство заради миру» та її значення для зміцнення міжнародної безпеки

З 1997 року, в рамках Меморандуму про взаєморозуміння щодо планування на випадок надзвичайних ситуацій та підготовки до катастроф, було здійснено широкомасштабну програму співробітництва в цій сфері для надання прямої практичної допомоги постраждалим районам в Україні. Основним завданням було надання допомоги західним регіонам України, які часто потерпають від повеней, поліпшити готовність до дій в умовах подібних стихійних лих, а також ефективного подолання їх наслідків. Навчання, проведені в рамках програми ПЗМ, зокрема ті, що проводились у Закарпатті у вересні 2000 року, допомогли перевірити дієвість таких процедур подолання наслідків катастроф, а саме: проведення повітряної розвідки, евакуації потерпілих, застосування обладнання для очищення води. Крім того, завершений у 2001 році пілотний проект за участю майже 40 експертів з питань подолання наслідків повеней та надзвичайних ситуацій з 12 країн, дозволив розробити практичні рекомендації щодо ефективного оповіщення та ліквідації наслідків повеней у басейні ріки Тиси.

Країни-партнери програми вважають, що готовність до терористичних нападів є дуже важливим аспектом обороноспроможності країн. Події 11 вересня 2001 року наголосили на необхідності термінового посилення спільної готовності до можливих терористичних нападів проти цивільного населення із застосуванням хімічної, біологічної, радіологічної або ядерної зброї (ХБРЯЗ). План дій Партнерства проти тероризму закликає до обміну відповідною інформацією та участі у плануванні на випадок надзвичайних ситуацій з метою оцінки ризиків та зменшення вразливості цивільного населення перед терористичними діями та зброєю масового знищення.

Було узгоджено План дій в межах планування на випадок надзвичайних ситуацій, який повинен допомагати національним урядам підняти рівень цивільної оборони у разі можливих терористичних нападів із застосуванням ХБРЯЗ. НАТО та країни-партнери вже здійснили "інвентаризацію" наявних засобів, що можуть бути використані національними урядами у разі здійснення на них терористичного нападу. До таких заходів належить: надання медичної допомоги та проведення радіологічної розвідки, розгортання лабораторій, що проводять визначення рівня забрудненості територій, здійснення повітряної медичної евакуації. Створюються запаси найбільш критичних продуктів та ресурсів, що можуть стати у нагоді. Продовжується робота з покращання процедур перетину кордонів у разі необхідності якомога більш оперативного реагування на надзвичайні стани.Визначаються мінімальні вимоги щодо стандартів підготовки, планування та оснащення. У рамках програми ПЗМ регулярно проводяться навчання для забезпечення скоординованої взаємодії у разі здійснення терористичного нападу та під час подолання його наслідків. Зокрема, передбачається поліпшення рівня оперативної сумісності різних бригад, що надають швидку медичну та невідкладну допомогу, а також проведення знезараження та очищення територій. Ще одним питанням, що продовжує вивчатися, є інформування населення в умовах таких надзвичайних ситуацій, пов'язаних з важким стресом.

Одним із прикладів діяльності направленої на вирішення проблем, пов’язаних з тероризмом можна назвати навчання "Брудна бомба", які пройшли в Румунії (яка на той час була країною-партнером). У жовтні 2003 року у Пітешті пройшли навчання, в яких відпрацьовувались заходи міжнародного реагування на терористичний напад із застосуванням "брудної бомби" (радіологічного розпильного засобу). У цих навчаннях взяли участь майже 1300 румунських рятівників та 350 міжнародних представників.

Що ж таке програма «Партнерство заради миру»? Ця програма об’єднує те, що раніше вважалось неможливо об’єднати. При тому, що членство в НАТО обв’язує країну на якісь дії, партнерство в рамках ПЗМ є індивідуальним, і саме підписання Презентаційного документа вирішує в яких галузях країна-партнер буде співпрацювати з Альянсом.

Першим кроком до співпраці є підписання та ратифікація рамкового документа. Цей документ зобов’язує країну діяти в рамках міжнародних стандартів, резолюцій ООН та ОБСЄ. Після цього міжнародні органи починають більш тісніше співпрацювати з країною – партнером. Другим кроком є підписання Презентаційного документа, яким вирішується бажання країни до співпраці,та галузі цієї співпраці.

Співпраця в рамках ПЗМ включає в себе не лише військові навчання та участь в миротворчих операціях, але й тісну співпрацю в галузі захисту екології, вирішення загальних та індивідуальних проблем в наслідок стихійного лиха, та взаємні консультації в різних аспектах, і головне перепідготовка військових, які були звільнені після скорочення військового контингенту країни. Також в рамках ПЗМ діє орган, який регулює рух воєнної авіації країн - партнерів, та наразі потреби відкриває небесний простір країни для транзиту воєнного транспорту.

Тож ПЗМ є програмою яка не тільки регулює співпрацю між країнами - учасницями проекту, але й надає багато можливостей в необхідній взаємодії між ними.

Розділ 3. Участь України в програмі «Партнерство заради миру»