Музична освіта та виховання учнів і молоді галичини (20-30-ті рр. ХХ ст.)

Зміст, форми музичної освіти, тенденції та особливості музично-естетичного виховання на різних етапах розвитку в Україні розглядали у своїх історико-педагогічних роботах Т. Грищенко, Л. Коваль, В. Кузьмічова, О. Лобова, А. Омельченко, О. Цвігун, К. Шамаєва та ін.Педагогічну спадщину українських композиторів кінця ХІХ – початку ХХ ст., їх внесок у теорію та історію педагогіки дослідили у своїх працях І. Єгорова, С. Процик , І. Фрайт та ін.

Шляхи підвищення галицького вчительства, зокрема його музичної підготовки висвітлено в роботах М. Барни, Т. Завгородньої , С. Мельничука та ін.

Питання теорії та практики освіти й музичного виховання у зарубіжних країнах, зокрема в Польщі, знайшли відображення у дослідженнях А. Вільчковської, А. Сергієнко, В. Ханенка, І. Шемпрух та ін.

Шляхи реформування сучасної музичної освіти в навчальних закладах України, перспективи та шляхи її еволюції визначено в працях І. Барвінок,

Т. Дорошенко, О. Жорнової, О. Коваль, О. Нижник, Р. Осипець, Г. Падалки,

Е. Печерської, О. Ростовського, О. Рудницької, О. Хлєбнікової та ін.

Значне місце в історії музичної освіти Галичини належить творчому доробку сучасних науковців та педагогів, які спричинилися до розбудови українського шкільництва. Проблеми історичного розвитку педагогічної науки та освіти висвітлені в працях Л. Баїк, Г. Білавич, С. Вдович, І. Курляк,

Б. Савчука, Б. Ступарика; питання національного виховання в досліджуваний період розглядали І. Андрухів, О. Винничук, Н. Сабат, М. Чепільта ін.

Висвітленню мистецтвознавчого аспекту розвитку музичної культури в Галичині у другій половині ХІХ – першій половині ХХ ст. присвячені роботи Н. Костюк і М. Черепанина.

Особливо цінною для вивчення проблеми розвитку музичної освіти в краї є праця Л. Проців “Розвиток музично-педагогічної думки в Галичині (кінець ХІХ – перша половина ХХ століття)”. У дисертаційному дослідженні відтворено цілісну картину розвитку музично-педагогічної думки у цей період, науково обґрунтовано її етапи, загальні тенденції формування й розвитку визначено роль педагогічної та мистецької преси, здійснено класифікацію фахових музичних навчально-методичних видань, визначено їх роль у становленні теорії та практики музичної освіти. Висновки, зроблені дослідницею, стали підґрунтям проведеного нами дослідження.

Незважаючи на постійну увагу вітчизняних науковців, педагогів, музикознавців до проблеми музичної освіти та виховання учнівської молоді Галичини кінця ХІХ – першої третини ХХ ст., вона залишається маловивченою. Дослідники лише побіжно торкалися змісту і форм викладання предмету “Спів”, музичного виховання учнів в різних типах загальноосвітніх закладів Галичини. Системне ж висвітлення окресленої в українській історико-педагогічній науці відсутнє.

Отже, актуальність музичного виховання сучасної учнівської молоді, недостатнє висвітлення проблеми його розвитку в Галичині міжвоєнного періоду зумовили вибір теми дисертаційного дослідження: “Музична освіта та виховання учнів і молоді Галичини (20-30-ті рр. ХХ ст.)”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження на тему “Музична освіта та виховання учнів і молоді Галичини (20-30-ті рр. ХХ ст.)” входить до плану науково-дослідницької роботи кафедри історії педагогіки Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника як складова дослідницької теми “Історія шкільництва та педагогічна думка Галичини” (протокол № 5 від 10 грудня 1998 р.). Тему дисертації узгоджено на засіданні бюро Ради з координації досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 10 від 28 грудня 2002 р.)

Постановка мети зумовила основні завдання дослідження: