Музична освіта та виховання учнів і молоді галичини (20-30-ті рр. ХХ ст.)

Головними напрямами музичної освіти й виховання були урочна, позаурочна, позакласна, позашкільна навчально-виховна робота, а також вплив родини. Музична освіта молодого покоління здійснювалась у досліджуваний період через лекції, музичні аудиції, вокальний, хоровий спів, участь в оркестрах, збиранні творів усної народної творчості, “імпрезах”, організацію та проведення концертів, “свят пісень” тощо.

Встановлено потужний навчально-виховний вплив на учнів музичної освіти в Галичині 1920-1930-х рр. Він реалізувався через:

•поглиблення музичних знань (музична грамота, історія музики);

•вироблення музичних навичок (сольний, хоровий спів, гра на інструментах, спів і гра з нот);

•розвиток музичних здібностей (ладове, музично-ритмічне чуття);

•підвищення ефективності сприйняття при слуханні музики;

•виховання музичних смаків, оцінне ставлення до музичного твору;

•розкриття емоційного змісту музики;

• розширення музичної діяльності учнів, їх творче самовираження під час співу на уроках, виступів із хором, оркестром тощо;

• формування морально-естетичних якостей, музичної культури.

4. У дисертаційному дослідженні розкрито шляхи організації професійної підготовки вчителів музики та співу, яка здійснювалася через систему освітніх інституцій – учительські семінарії, педагогічні ліцеї, педагогії, вищі державні та приватні курси підвищення кваліфікації, методичні центри, осередки та ін.

Підготовка вчителів музики та співів на всіх рівнях була спрямована на розвиток у них уміння реалізувати на практиці мету школи, бути спроможними у важких умовах вдосконалювати навчально-виховний процес. Поява на сторінках галицьких педагогічних, громадсько-культурних, мистецьких часописів методичних розробок, конспектів уроків із музики і співів не тільки розкривала особливості розвитку української музичної думки, але й надавала методичну допомогу українському вчителю. Заслуговує на увагу розробка вітчизняними педагогами проектів, альтернативних державним, навчальних програм із музики та співів заснованих на кращих традиціях національної культури, що стало важливою складовою боротьби українців за рідномовну школу у міжвоєнну добу.

5. Проведене дослідження засвідчило, що багато ідей організації музичної освіти та виховання серед учнів і молоді Галичини міжвоєнного періоду не втратили своєї актуальності і сьогодні, зокрема:

•введення в інваріантну частину навчальних планів загальноосвітніх шкіл вивчення предмета “Музика” протягом усього періоду навчання;

•створення широкої мережі державних і приватних закладів, спеціалізованих на музичній освіті та вихованні молодого покоління;•підвищення ефективності формування музичної культури учнівської молоді шляхом її залучення до участі в різноманітних формах музичної діяльності, з використанням кращих зразків національного і світового мистецтва;

•впровадження предмета “Музика” в навчальні плани закладів з підготовки майбутніх вчителів різного рівня акредитації;

•врахування досвіду минулого в організації системи підвищення кваліфікації вчителів музики, їх психолого-педагогічної і методичної підготовки, включно із проходженням річного стажуваня та атестації для випускників навчальних закладів з правом переходу на постійну вчительську посаду;