Граматична структура і функціонування складносурядних речень з єднальними сполучниками
Переважають у мові сурядні поєднання двох неоднорідних чи двох різноіменних членів речення, але зрідка зустрічаються (особливо, коли передається стиль усного мовлення) і тричленні поєднання. Наприклад:"Сіренко завжди і скрізь і дуже емоційно повторював, що у нього немає ніяких підстав заперечувати висновки компетентної комісії" (Л.Смілянський); "Я пишу лише вранці і на окремих листах і олівцем, а тому праця моя просувається повільно" (І.Франко).
У реченнях із сурядним поєднанням неоднорідних та різноіменних членів можуть передаватися такі смислові та логічні відтінки, які не передаються структурно ідентичними реченнями без такого поєднання. Порівняємо два речення:
1. Вияснити істину було важко, бо хлопчик завжди вперто мовчав.
2. Вияснити істину було важко, бо хлопчик мовчав завжди і вперто.
У першому реченні логічний наголос може падати у підрядній частині лише на підмет або на присудок, а в другому - лише на асоційовані неоднорідні обставини, які вимовляються із перелічувальною інтонацією.
Як уже відзначалось, найчастіше сурядним зв`язком поєднуються різноіменні та неоднорідні члени речення, що виражені займенниками та займенниковими прислівниками. Ці сурядно поєднані неоднорідні та різноіменні члени речення можуть вказувати на різні смислові відношення та відтінки. Найчастіше виражаються заперечення.
Окрім наведених вище, додамо ще такі приклади: Ніхто і ніяк не зміг досі зрушити цю кам`яну брилу, і навіть весняні повені обходили її стороною (А.Шиян); Із фронту Іван Пацалюк повертався з переконанням, що більше ніколи і нікому у майбутньому не прийде в голову страшна ідея нової світової війни (Ю.Луценко).
Досить часто також виражається неозначеність або неозначеність з відтінком зневаги чи іронії. Наприклад: Свою таємницю Ганка берегла в глибині серця, бо поклялась собі повідати її тільки колись і комусь, якщо буде відповідна нагода та зустрінеться людина, якій вона повірить (І.Цюпа); Іван Овсійович вважав себе потомственим шляхтичем і не любив вести розмови з ким-небудь і де-небудь (В.Міщенко).
У реченнях із сурядним способом поєднання неоднорідних членів можуть виражатись відтінки питальності. Наприклад: Петро Петрович ніяк не міг зрозуміти, хто і як проник сюди, чому і коли зруйнували цей прекрасний витвір людей і природи (О.Ткаченко); Коли і де зустрів тебе я, люба, лиш серце знає, а не мозок мій (П.Нехода).
У мовознавчій літературі немає детального обґрунтування причин виникнення такого синтаксичного симбіозу, як поєднання неоднорідних та неодноіменних членів речення за допомогою сполучників сурядності.
О.М. Пєшковський вважав, що це явище породжується "матеріальною близькістю" [26, с. 442] слів, якими виражаються сурядно поєднувані неоднорідні члени речення. Але таке тлумачення може стосуватись лише речень, у яких такими сурядно асоційованими членами виступають займенники або займенникові прислівники. Наприклад: Ніхто і нікому не може заборонити говорити правду (Газета); Не страшна ніяка і нікому перешкода, коли він береться за щастя для народу (Фольклор).
Однак про "матеріальну близькість" слів не може бути мови у переважній більшості випадків, коли сурядно поєднуються неоднорідні члени, що виражені іменниками, прикметниками, числівниками, прислівниками. Наприклад: Пан приїздив двічі і зі старшим сином (Фольклор); Й похвали тут героїв чотирьох та молодих (Муратов); Процеси горотворення протікали тут інтенсивно і протягом багатьох тисячоліть (Журнал).
Є.В. Кротевич вважає появу таких конструкцій результатом впливу розмовного синтаксису та вимогами стилістики (прагненням мовця сконцентрувати емоційно-експресивну енергію, зробити логічний наголос на певній групі слів). Наприклад, речення "У мене залишалось кілька годин до від`їзду, і я тоді дуже поспішав за паспортом і на корабель", в якому знаходяться в сурядному зв`язку додаток та обставина, повинно б мати таку будову: "У мене залишалось кілька годин до від`їзду, і я дуже поспішав тоді у відділення міліції за паспортом і на корабель" [19, с. 35].
Отже, тут фактично передбачаються дві однорідні обставини місця. Ми вважаємо, що певну роль у появі досліджуваних конструкцій відіграє і структурно-морфологічна схожість та однотонність сурядно поєднуваних неоднорідних членів. Особливо це стосується випадків, коли в їх ролі виступають заперечні та неозначені займенники або займенникові прислівники.