ЛЕКСИКА

ФРАЗЕОЛОГІЯ

План

1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО УКРАЇНСЬКУ ФРАЗЕОЛОГІЮ

1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО УКРАЇНСЬКУ ФРАЗЕОЛОГІЮ

3 лексикою української мови нерозривно пов'язана фра¬зеологія. Буквально слово фразеологія означає вчення про звороти мови (phrasis — по-грецькому зворот, вираз). Адже слова в мові вживаються не ізольовано, а в реченні, утворюючії іноді стійкі словосполучення, що сприймаються як єдине ціле, тобто як певний мовний зворот. Сукупність таких стійких словосполучень і називають фразеологією. Фразеологічними словосполученнями є, наприклад, гіркий хліб (нелегке життя), пекти раки (червоніти), собака на сіні (скупий), море по коліна (нічого не страшно). Означаючи, таким чином, певні пред¬метні поняття, дії, якості, стани та інше, фразеологічні звороти збагачують наше уявлення про навколишню дійсність, відчутно поповнюють словниковий склад мови.

Ступінь злиття або поєднання слів у фразеологічних зво¬ротах буває неоднаковий. У деяких висловах їх елементи вже втратили своє колишнє значення і поєднуються надзвичайно тісно. Тільки спеціальний аналіз допомагає встановити їх походження. Наприклад, пояснити виникнення звороту дати гарбуза допоможе лише знання народних звичаїв.

У багатьох фразеологічних зворотах слова набувають об¬разного значення: гав ловити (бути неуважним), не братися за холодну воду (нічого не робити), опинитися між двох вогнів (потрапити у скрутне становище, коли небезпека загрожує з усіх боків). В таких словосполученнях значення окремих слів не тільки зрозумілі, а й певною мірою мотивують загальне значення фразеологізму: перебувати між двома вогнями справ¬ді і неприємно, і небезпечно; свобода рухів обмежена, можна обпектися і т. ін. Зв'язок між словами тут менш тісний.

Є, нарешті, усталені мовні звороти, які характеризуються, однак, певною самостійністю частин. Вони можуть бути по¬повнені іншими словами, окремі їх елементи можна досить легко замінити інтими — синонімічними. Це переважно зво¬роти, які вживаються в писемній, книжній мові. Порівняймо, наприклад: прийняти до виконання і прийняти до неухиль¬ного виконання.; прийняти рішення і прийняти ухвалу; обмін досвідом і обмін передовим досвідом; притягти до відповідальності і притягти до кримінальної відповідальності; розв’язати питання і вирішити питання. Як правило, основне слово такого звороту може бути ядром також інших подібних словосполучень: порушити питання, порушити справу, пору-шити клопотання; брати до уваги, брати до відома, брати участь тощо.До фразеології належать і крилаті слова — влучні вирази видатних людей, українських, російських та зарубіжних пись¬менників, переклади античних та інших стародавніх висловів: Світ ловив мене, та не спіймав. (Г. Сковорода.) Сізіфова праця. (Гомер.) Борітеся — поборете. (Т. Шевченко.) Пропаща сила. (Панас Мирний.) Живий труп. (Л. Толстой.) Весна народів. (Г. Гейне.) Бути чи не бути. (В. Шекспір.) Людська комедія. (О. де Бальзак.) Ахіллесова п'ята (з грецького міфа про героя Ахілла). Перейти Рубікон (з римського переказу про Цезаря). Перекувати мечі на рала (біблійний вислів).

До фразеології відносять також прислів'я та приказки: Де руки й охота, там скора робота. Друзі пізнаються в біді. 8 хворої голови та на здорову. Дивиться, як кіт на сало та ін. Прислів'я та приказки є широким узагальненням народного досвіду, вони роблять нашу мову більш яскравою, влучною і широко вживаються в художніх творах. Згадаймо хоч би початки окремих розділів роману Панаса Мирного. «Хіба, ре¬вуть воли, як ясла повні?»: Наука не йде до бука. Козак не без щастя, дівка не без долі. Лихо не мовчить тощо. До фразеологізмів належать і каламбурні вислови, наприклад: На городі бузина, а в Києві дядько. Серед усталених зворотів досить виразно виділяється група фразеологізмів, які перейшли до літературної мови з живої мови представників різних професій. В них закріплено вироб¬ничий досвід людей, нагромаджений протягом віків. Згадаймо, наприклад, такі вислови, як: на живу нитку (з, мови крав-ців), розмотати клубок (з мови пряль), на один копил (з мови шевців), між молотом і ковадлом (з мови ковалів), лити воду на чийсь млин (з мови мірошників), спіймати на гачок (з мови рибалок), стріляний птах (з мови мисливців), не святі горшки ліплять (з мови гончарів), під один гребінець (з мови перукарів), покласти першу цеглину (з мови мулярів), піднести на щит (з мови військових). Чимало фразеологізмів цього типу ввійшло в мову і в новіші часи: відігравати роль, зміна декорацій, як по нотах (з театрально-музичної сфери), ставити знак рівності (з математики), центр ваги (з фізики), досягти апогею (з астрономії), бурхлива реакція (з хімії), гірка пілюля (з медицини), закрутити гайки (з технічної сфери), входити в колію, натиска¬ти на всі педалі, набирати висоту, рятівне коло (із сфери транспорту), на два фронти (з військової сфери) тощо.

Довільні, невиправдані заміни слів у фразеологічних зворо¬тах або вставлені в них зайві слова можуть спотворити значен¬ня фразеологізмів, позбавити їх виразності. Не слід плутати, наприклад, звороти мати значення і відігравати роль (в літе¬ратурній мові не існує словосполучень відігравати значення чи мати роль), треба вживати зворот брати участь, а не приймати участь; яблуко незгоди, а не яблуко чвар; скринька (а не скриня) Пандори; завдати удару, а не нанести удар, квадратура круга, а не квадратура кола, нагромаджувати дос¬від, а не накопичувати досвід; мати уявлення про щось, а не мати уяву про щось; впадати у вічі, а не кидатися у вічі, здобути перемогу, а не одержати перемогу тощо.