ЛЕКСИКА

Для розуміння узагальнюючої сутності слова велике зна¬чення має таке висловлювання В. І. Леніна: «Склянка є, без¬перечно, і скляний циліндр і інструмент для пиття. Але склянка має не тільки ці дві властивості або якості або сто¬рони, а безмежну кількість інших властивостей, якостей, сто¬рін, взаємовідношень і «опосереднень» з усім іншим світом».

Як правило, найбільш багатозначними є слова, що здавна існують у мові. Помічено також, що багатозначність слова залежить від частоти вживання слова в мові. Багатозначними є, наприклад, слова давати, держати, дерти, діставати, добрий, дорога, дрібний, другий, дух і под.Багатозначність слів здебільшого не заважає взаєморозу¬мінню між людьми, оскільки слова при мовному спілкуванні завжди виступають у мовленні в певному контексті, в сло¬весному оточенні і в конкретній мовленнєвій ситуації. Напри¬клад, слово день означає: «1. Частину доби від сходу до заходу сонця. Люблю блискучий день, коли земля цвіте. (М. Риль-ський.) 2. Час, який дорівнює 24 годинам, добу. Дні ми¬нають, минають місяці,— село навік замовкло, оніміло і кропивою поросло. (Т. Шевченко.) 3. Календарну дату, встано¬влену для чого-небудь. День Перемоги, день відвідування, День учителя. 4. Час, період у житті людини, народу. Мої дні течуть тепер серед степу, серед долини, налитої зеленим хлібом. (М. Коцюбинський.) У кожному з наведених речень чи сло¬восполучень значення слова день виступає цілком виразно. Треба, однак, добре знати і розуміти значення слів, щоб належно користуватися ними, бо неправильно вжите слово може спричинитися до неясності або й перекручення думки. Наприклад, в українській літературній мові слово погруддя означає «скульптурне зображення верхньої частини людського тіла»: Простінки між завісами прикрашені малюванням та погруддями філософів. (Леся Українка.) А ось у реченні Марта позіхнула і натягла на погруддя ковдру слово погруддя вжито неправильно. Помилкове вживання слова призвело до серйозного порушення змісту речення. І слово крапка, і слово точка в українській мові багатозначні. Але в значенні знака, який використовується на письмі, вживається в літературній мові лише слово крапка. Тому помилковим є використання слова точка у такому, скажімо, реченні: Треба нарешті поста¬вити всі точки над «і».

3. ПРЯМІ Й ПЕРЕНОСНІ ЗНАЧЕННЯ СЛІВ

А Багатозначне слово завжди має основне, або пряме, зна¬чення, що безпосередньо вказує на співвідношення слова з яви¬щами реальної дійсності. Здебільшого пряме значення є також первинним, тобто таким, яке виникло разом із словом. Напри¬клад, пряме і первинне значення іменника блискавка, утво¬реного від дієслова блискати,— «зигзагоподібна електрична іскра — наслідок розряду атмосферної електрики в повітрі, що буває під час грози».

Внаслідок перенесення найменувань одних явищ, предме¬тів, дій, ознак на інші у зв'язку з якоюсь їх схожістю вини¬кають переносні значення слів. Такі значення є завжди вторинними. У даному разі блискавка на основі по-дібності за швидкістю проходження явища, за його динаміч¬ністю розвинулися ще такі значення: «1. Телеграма, що пере¬дається негайно. 2. Стінгазета, що виходить негайно після яко¬їсь важливої події. 3. Особлива механічна застібка».

Хоча переносне значення і сприймається як нове, вторинне значення вже відомого слова, воно теж закріплюється в мові суспільною практикою її носіїв, поступово втрачаючи свою образність. Це вже й сталося із таким значенням слова блис¬кавка, як «застібка».

4. ОМОНІМИ

Омонімами називають слова, які мають однакове зву¬кове оформлення, але зовсім різні значення. Омоніми утво¬рюються внаслідок випадкового збігу звучання слів (гостра коса і дівоче, коса, пара води і пара коней) і внаслідок певного розходження значень багатозначного слова, коли зв'язки між значеннями вже втрачені. Прикладом цього може бути дієслово топити в словосполученні топити в печі і дієслово топити в словосполученні топити молоко, В основі значень обох слів лежить значення «робити щось теплим», але зв'язок між цими словами загалом не відчувається мовцями. І вже тільки фахівці-мовознавці можуть установити ймовірний зв'язок між цими дієсловами і дієсловом топити в значенні «примушу¬вати тонути». Інколи зв'язок між омонімами простежується досить легко, наприклад, лев — тварина і лев — болгарська монета, на якій колись карбували лева. Але між назвою монети і назвою тварини не існує типових зв'язків у системі лексики нашої мови, як немає і реальних співвідношень між твариною і монетою. Тому ці слова теж вважаються омонімами. Наведені приклади свідчать, однак, що чіткої межі між багато¬значним словом і омонімами не існує, і тут можливі численні перехідні й спірні випадки.

Омоніми в мовленні, як і багатозначні слова, виступають звичайно в такому контексті, який не залишає сумнівів щодо їх значення. Тому наявність омонімів у мові здебільшого не викликає труднощів при спілкуванні. Про це свідчить і той факт, що кількість омонімів з розвитком мови не тільки не зменшується, а, навпаки, збільшується. Чимало омонімів ви¬никає у зв'язку із запозиченням слів: бал — «танцювальний вечір» і бал — «оцінка, цифрове позначення» (за походжен¬ням — різні слова французької мови); туш — «чорна фарба» і туш — «коротке урочисте музичне привітання» (обидва слова запозичено з німецької мови). Багато омонімів виникло вна¬слідок переходу слів з однієї частини мови в іншу: черговий номер — черговий у класі, один зошит — один (якийсь) мій знайомий і т. ін.Отже, омоніми в мові не є однорідними. Розрізняються повні омоніми — слова однієї частини мови, що збіга¬ються в усіх своїх формах (ключ у замку і ключ журавлів) і часткові омоніми та омоформи — слова, що збі-гаються тільки в кількох або одній якійсь формі аж до чисто випадкового збігу (найчастіше це слова різних частин мови): коло місяця — велике коло, пожовкла трава — трава пожовк¬ла, рідна мати — мати можливість. Різні за значенням слова, що вимовляються однаково, але пишуться по-різному, назива¬ють омофонами: вдень тепло - в день мого народження, потри мак — розкладай по три і т. ін. До омонімів примикають омографи — слова, що пишуться однаково, але вимовляються по-різному: запал і запал, приклад і приклад, заси¬пати (в ліжку) і засипати (землею) тощо.