ЛЕКСИКА

114. За допомогою префіксів а-, анти-, де-, дез-, ре- утворіть антоніми до таких слів: колонізація, політичний, інформація, воєнний, прогресивний, монтаж, санітарія.

115. Від поданих слів утворіть дієслова за допомогою суфіксів -ірува (-ирува) та -ізува (-изува). Поясніть, у яких випадках пишуться суфікси -ір-, -із-та -ир-, -из-. Придумайте з утвореними вами дієсловами речення і запишіть їх.

Бактерія, індустріальний, машина, піке, стабільний, фураж.

116. З поданих речень випишіть слова з префіксами і суфіксами іншомов¬ного походження. Зробіть розбір їх за будовою.1. Ярослава рішуче парирувала удар. (Л. Дмитерко.) 2. Літаки зробили коло, але замість того, щоб іти на посадку, почали пікірувати на аеродром. (Ю. Мушкетик.) 3. Вулиця йде ламаною кривулькою. Появилися голі тротуарні плити. Асиметричні, вичовгані ногами перехожих. (І. Вільде.) 4. Ма¬шинна команда настійливо бореться за те, щоб у поході не було ні диму, ні іскор, які демаскують корабель. (Д. Ткач.) 5. Келембет повернувся після демобілізації до себе на .завод у рідний цех, майже на старе місце. (Ю. Яновський.) б. Колек¬ціонування поштових марок, значків розширює знання дітей про світ, виховує естетичні смаки. (З газети.)

42. ЧАСТИНИ СЛОВА, СПІВВІДНОСНІ З ПРЕФІКСАМИ І СУФІКСАМИ

А Колись, у глибоку давнину, префікси були повнознач¬ними словами. У наш час теж можна помітити, як окремі повнозначні слова перетворюються у префікси. Сюди нале¬жать переважно запозичені значущі одиниці, які служать для творення десятків, а іноді й сотень нових слів. Це авш-, перо-, електро-, мото-, гідро-, кіно-, фото- і под. Усі вони виступають перед коренями, а отже, ніби виконують роль префіксів: авіабаза, авіабензин, авіагоризонт, авіамістечко, аерокомета, аеросани, аеросівба, аерофотографія, електро¬станція, електромотор, електрообладнання, мотокрос, • жото-гурток, гідропарк, кіномеханік, фотолабораторія і багато ін. Окремі корені слів використовуються як суфікси. Порів¬няйте слова: пушкініст і пушкінознавець. Це абсолютні си¬ноніми. Неважко помітити, що суфікс -іст і сполучення коре¬невої частини із суфіксальною -знавець мають те ж саме значення. Частина -знавець, співвідносна за своїм значен¬ням із суфіксом, використовується для творення багатьох слів на означення фаху: шевченкпмшвець, мовознавець, то¬варознавець і т. д.

84

За допомогою значущих частин слів, співвідносних із су¬фіксами, утворюються нові слова на означення машин і ме¬ханізмів (місяцехід, атомохід, мотовоз, нафтовоз, турбовоз, кригоріз, турборіз, гілкоріз, дерноріз), професій (землероб, хлібороб, склороб, бавовнороб) і т. д.

117. Використовуючи словотворчі елементи авіа-, авто-, аеро-, електро-, хото-, кіно-, фото-, утворіть і запишіть по п'ять відомих вам слів. Прига¬дайте і запишіть три слова, при творенні яких використано по два з цих словотворчих елементів.

118. Із поданих речень випишіть слова з кінцевими частинами, що спів-відносяться з суфіксами. За зразком кожного з виписаних слів утворіть ще по п'ять з тією ж кінцевою частиною.

1. Хвилеріз підноситься над водою — з боку гавані на чверть метра, з боку моря — на два метри, метрів зо три за¬вширшки і з кілометр завдовжки. (Ю. Яновський.) 2. Нещо¬давно відбулася нарада товарознавців. 3. Різьблений ґанок з барвистими грушовидними стовпчиками -ніби закликав до покоїв гостей. (3. Тулуб.)

119. Поясніть, що означає кожна із складових частин у словах аеродром, гідропарк, дендропарк, барокамера, бібліотека, біосфера, мототрек. При¬гадайте, які слова можна утворити, використовуючи першу і другу частини кожного з наведених прикладів. Запишіть ці слова за таким зразком: аеро¬дром, аероплан, ракетодром. Поясніть написання й, і, ї в словах іншомовного походження.

43. ДАВНІ Й НОВІ ПРЕФІКСИ І СУФІКСИ

А Префіксів в українській мові значно менше, ніж суфіксів. Префікси стійкіші, ніж суфікси: вони рідше і повільніше змінюються. Давні пам'ятки української мови засвідчують ті самі префікси (без-, від-(од-), з-(с-), на-, про-, пере- та ін.), що в й тепер. Більше того, ті префікси, які вважаються тепер застарілими і вживаються для надання мові урочистості (пор. у Т. Г. Шевченка: «Возвеличу малих отих рабів німих») або з гумористичною метою (пор.: у Т. Г. Шевченка: Та хоч старенький божий глас возвисьте, дядино), сприймалися як застарілі вже і в давній українській мові.