ЛЕКСИКА

льох, -ху 1) пбгреб; (в доме под перейм зтажом, ниже уровня земли — еще) подвал (Ключниця немов догадалась, винесла з льоху два кошики яблук і всіх частувала. (Коцюб.);

2) (естественное укрьітие) пещера [Дідона ж мала раз роботу, як з ним побігла на охоту Та грілі загнав їх в темний льох. (Котл.)]; 3) (под большим зданием — преим. в старину) подземелье [Аж кишить Невольника у Сіракузах В льохах і тюрмах. (Шевч.)].хвалитися, -люся, -лишся, разг. 1) хвалиться (разг.), по¬хваляться (разг.); хвастаться; разг. хвастать [— Хвались, хва¬лись, Андрійку, каліцтвом, комусь воно дуже потрібне,— ши¬піла Маланка. (Коцюб.); Надбаннями хвались, здобутими учора, Та йди щодня вперед, не зупиняй ходи! (Ус.)]; не ~ лйся, йдучи на бій см. бій 1; не ~ лйсь згинаючись, а ~ лись випрямляючись погов. скажєшь гоп, как перескочить или не хвались оттьездом, а хвались приездом или не хвались в пир йдучи, а из пйра [Гаврик: Отже, я певен, що ти мене, Насте, не перетанцюєш. Настя: Не хвались, згинаючись, а хвались випрямляючись (Кроп.)]; 2) (сообщать) говорить; рассказывать [Христя вподобала Мотрю. «Вона така добра, така добра, як рідна хати!» — хвалиться чоловікові. (Мири,); — Ой, гарно на буряках! — хвалиться Василина дівчатам. (Н.-Лев.); — Мартусю! Що ж ми тепер будемо з книжкою робити? — зашептала я, тремтячи уся.— Цитьте! Нікому не хваліться, як будуть-питати,— витираючи сльози, швидко проказала вона. (Мирн.)];

3) (угрожать) хвалиться; разг. похваляться [Він лаявся, хва¬лився, що всіх їх знищить, всім їм оддячить. (Мирн.)].

Для потреб широкого кола читачів і школи на основі цього шеститомного словника укладено однотомний «Українсько-російський словник» (К.: Наукова думка; останнє, шосте, видання — 1984 р.). Шеститомний словник використовувався і надалі використовується при упорядкуванні також усіх інших сучасних словників.

У 1968 р. Інститут мовознавства АН УРСР уклав «Росій¬сько-український словник» у трьох томах, який своїм обся¬гом і загальним рівнем опрацювання лексики обох мов перевершив усі попередні праці цього типу. Подавши близько 120 тис. російських слів і багато фразеологізмів, цей словник навів до них близько 400 тис. українських відповідників (у зв'язку з багатозначністю російських слів і зворотів, а також завдяки широкому наведенню синонімів). Широко представлена в словнику, крім загальновживаної лексики, філософська, юридична, економічна і взагалі суспільно-політична терміно¬логія, найбільш поширена термінологія природничих наук, специфічна лексика окремих галузей людської діяльності З метою скорочення обсягу словника до нього не введено цитат-ілюстрацій, але велика кількість ілюстративних прикла¬дів наводиться поряд з фразеологічними зворотами. Докладні пояснювальні позначки та інші ремарки, що характеризують як російські, так і українські слова, значно полегшують прак¬тичне користування словником. Ось приклади перекладу слів у «Російсько-українському словнику» 1968 р.:

длина 1. довжина; Л-ною в знач, нареч. завдовжки; в ,-^ну в знач, нареч. завдовжки; (вдоль) уздовж, удовж, удовжки, уподовж; во всю Л-ну на всю довжину; 2. (продолжитель-ность) тривалість, -лості, довжина; ~на рабочего дня три¬валість робочого дня.

запрашивать, запросить 1. (делать запрос) запитувати,

-тую, -туєш, запитати; 2. (цепу) правити, -влю, -виш і за¬правляти, заправити; (пргувеличенно дальшую разг.—еще) гилити, -лю, -лиш, загилити; 3. (зазивать) п р о с т. запрошу¬вати, -шую, -шуєш, запросити, -прошу, -просиш, запрохувати,

-прохую, -прбхуєпі, запрохати; 4. (сов.: начать просить) почати (-чну, -чнеш) просити.

крутой крутий; (обривистий — еще) стрімкий, стрімчастий; (суровий, строгий — еще) суворий; -ой берег крутий (стрім¬кий, стрімчастий) берег; -ая каша крута (густа) каша; -не мерн круті (суворі) заходи; -би кипяток окріп, -ропу; -ая переміна крута (раптова), зміна (переміна).

Таким чином, і цей словник наводить, як бачимо, в своїй українській частині граматичні форми іменників та дієслів.

Для потреб середньої школи видано менший обсягом одно¬томний «Русско-украинский словарь» Д. І. Ганича, І. С. Олій¬ника (К.: Радянська школа; останнє третє видання — 1976 р.). Цей словник містить у своїй російській частині понад ЗО тис. загальновживаних слів і термінів, що використовуються в під¬ручниках з різних дисциплін шкільної програми. У зв'язку з своїм призначенням цей словник подає значно більше граматичних форм слів, показує чергування приголосних при відмінюванні тощо. Цей словник має бути постійним посіб¬ником у заняттях з мови в середній школі.