ЛЕКСИКА

124. Прочитайте. Випишіть всі відмінювані слова. Зробіть розбір їх за бу¬довою.Кожен шофер, у якого серед дороги спустив скат, мав у особі Максима не лише спостерігача, а й активного поміч¬ника. Якщо ж Максимові щастило натрапити, коли хтось колупався в моторі або взагалі монтував, розбирав чи збирав якусь річ, зроблену з металу, то булр для нього найбільшим задоволенням і справжнім святом. Хлопець зупинявся, впи¬вався очима в залізо, потім активно встрявав у процес і опа¬м'ятовувався лише тоді, коли мотор було вже розібрано, карбю¬ратор прочищено, а колесо змонтовано. Але тоді помічав Мак¬сим, що вже вечір, що бабуся, мабуть, вже кілька разів збігала на базарний майдан, обійшла всіх сусідів, переболіла душею, перехвилювалася. І добре, коли, вертаючись додому, Максим знав, що батько прибуде з рейсу аж післязавтра. (В. Козаченко.)

125. Спишіть текст, заміняючи в ньому виділені безсуфіксні слова спіль-

нокореневими суфіксальними.

Молодий мороз пощипував за вуха і щоки. Микола глянув на годинника, поправив шапку на голові — і заквапився до трамвайної зупинки. «Може, хоч сьогодні син Ігор не дорі¬катиме мені: це, тату, твої мартени так розігрілися, що в місто зима боїться іти... Мороз прихопив, то сніг таки кілька днів пролежить. Встигне Ігор погасати на коньках та й малого Романа покатає на санях».

У траглваї гамірно. Давно очікуваний сніг звеселив люд¬ські очі. Обличчя туляться до вагонних вікон, азартно про¬хукують їх, протирають долонями.

126. Перекладіть уривок з української мови на російську. Випишіть ви¬ділені в українському тексті слова і поряд з ними запишіть їхні відповід-ники з російського перекладу. Поясніть усно, що е спільного у будові україн¬ських і російських слів.

Він мріяв про море — стати на капітанському містку й гук¬нути: «Віддать швартові!» А тоді ще голосніше: «Повний впе¬ред!» І, стоячи в усіх на виду, милуватись, як веде свій білий корабель повз дніпровські береги аж до Чорного моря, а там — далі, далі...

88

Як же не мріяти, коли з-за старого базару долинало вдень і вночі гупання важких молотів, що клепали остови суден на великому заводі. Потім їх відвозили в док на Дніпрі, урочисто спускали на воду, і він вкупі з однолітками бігав дивитися на те диво. (З газети.)

45. СКЛАДНІ СЛОВА

Д Складними називають слова, утворені з двох і більше основ: пароплав, сухостій, землерийний, працездатний, крає¬знавство, п'ятирічка, перекотиполе, п'ятдесят.

Як видно з наведених прикладів, складні слова утворюються здебільшого за допомогою сполучних звуків -о- (виступає піс¬ля твердих приголосних), -е- (виступає після м'яких приголос¬них) та -є- ([й] основи + сполучний звук [е]). Кількісні числів¬ники, виступаючи частинами складних слів, мають повну форму родового відмінка (п'ятисотенниця, двохатомний), ско¬рочену форму родового відмінка (двометровий від двохметро-вий). Роль сполучного звука відіграє в цих випадках закінчен¬ня або частина закінчення першого слова.

127. Прочитайте. Випишіть складні слова, виділяючи основи, сполучний зяук (якщо він є) і другу основу.

Споруджували під'їзні шляхи, прокладали лінії енерго-передач. Потужні землесоси намивали на будівельний май¬данчик пісок. Виростали корпуси бетонного заводу та допо¬міжних служб. Для порівняння зазначимо, що будівельники Трипільської ДРЕС виконали вдвоє більший обсяг робіт, ніж стародавні єгицтяни під час спорудження відомої всьому сві¬тові піраміди Хеопса.

Якось прокладали трубопровід до насосної станції. Тран¬шею копали вручну, бо на цій ділянці було проведено ще й кабель високої напруги, що живив електроенергією дви¬гуни будівельних механізмів. Копали обережно, а тут ще на тобі — на шляху трубопроводу трапилися пливуни... Члени молодіжної бригади, що прокладала трубопровід, вирішили далі проводити боротьбу із стихією. Траншею осушили. Трубо¬провід проліг там, де його було передбачено проектом.