Із спостереження над ротацизмом в українській мові

Сорможáк ’солом’яний матрац’ /< угор. szalmazsák id. Утворює невеликий ареал, який локалізується на півд.-сх. Іршавщині та півд.-зх. Хустщині Зк. Завжди факультативно з солможáк id., подекуди зі стружáк id. [ДЛАЗ 348].

Тенґер ’залізна вісь воза ’ – говірки сс. Верхнє Водяне (паралельно з вуст’á ж.р.), (Великий Бичків) поряд з вус’ ж.р., дрик, Косівська Поляна (факультативно з оса), Рахівського р-ну Зк. [ДЛАЗ 413].З тéнґил’, тúнґил’ id., що відоме в сусідніх селах < угор. tengely id.

Фіярка ’фіялка, Viola’ – говірка с. Нове Давидково Мукачівського р-ну Зк. [ВхЗн І, 29], фярка id. говірка с. Меджилабірці Гуменської округи на Східній Словаччині [ВхЗн ІІ, 39].

Хряки ’свинячі або телячі тельбухи, порізані на шматочки і зварені в пшоняній каші’ – окремі говірки Пл., См. З хляки, фляки id.< пол. Flaki ’тель- бухи, кендюхи’, нім. Fleck.

Шаравúло ’людина, яка робить якусь справу швидко, але абияк, при цьому розкидає та губить інструменти’ – говірка с. Сильно Ківерцівського р-ну Вл [АСГ І54]. З шалавúло id. Дистактна регресивна асиміляція: л – л > р - л.

Шереснáтый і поряд шелеснáтый; листя шерестúть і шелестúть – говірка с.Пузняківці Мукачівського р-ну Зк. [ВхЗн І, 29].

Ятер ’дятел’ – говірка с. Пустотине Носівського р-ну Чрг. [ДЗЛ 110]. Див. йáтеир’.

VІІ. р<нВолочéрник ’подарунок хрещеникам на Великодні свята’ – говірка с. Ворокомле Камінь-Каширського р-ну Вл. [19]. Може, з волочéнник чи волочúлник id., шо вживаються в суміжних селах; пор. засвідчені в цьому регіоні з таким же значенням волочéбник, волочéдне тощо [20] .

Глýхмар ’глушман, глуха людина’ – говірка с. Музиківка Білозерського р-ну Хрк. [ЧСНН І, 235]. З глýхман id., проте не виключено впливу утворень із суфіксом -ар.

Ірвалíд, ірмалíд, ирмалíда ’інвалід’ – говірка с. Ясіня Рахівського р-ну Зк. Інвалід - запозичення із західноєвропейських мов.

Йафúры ’чорниці, Vaccinium myrtillus L.’ – говірка с. Брустури Тячівського р-ну Зк. [ДЛАЗ 238]. Ізоглосу продовжують бойк. йáфора, мн. йáфорыо, йáфурыо, ч.р. йáфер id. [Онишкевич II, 406], лемк. яфора id. [ВхНз 60], яфиры id. [ВхЛ 488], яфири id. [ВхПч II, 37], іafыrы, іafуrы, іafоrы, іafыrкы, іafіеrкы id. [SAŁ 188], пол. діал. (півд. гуцульські говірки) lafery і з метатезою fajery id. [MAGP ІУ, 188], словац. діал. jafira, afira, hafira, hafura, jafura id. [SSN 533]. Зі значенням ’кущик, – зарослі чорниці’ відомі: укр. діал. яфірнúк, яфирнúк [ВхПч ІІ,37; Мельник 320], лемк. (с. Явірки) jawыrnik [AJPP 292], пол. діал. jafernńik, xaferńik, lafer id. [AJPP 292], слов. діал. hafirník, hafirnіаk, jafirńík, hafirńák [SSN 533].

Йафира < йафина, що з рум. áfina id.; йафирнúк < йафиннúк. Лемк. Jawыrnik, можливо, езультат зближення із явір.

Карас’íр ’керосин’ – деякі говірки Лубенщини Пл. [ВЛГ 189]. Дистактна асиміляція р – н> р – р.

Комарúчина ’конюшина, Trifolium’ – говірки р-ну Рави-Руської [ВхНз59]. З діал. команúчина id.

Лушпеирá ’шкаралупа яйця’, ’лушпиння цибулі’ – говірка с. Лопухово Тячівського р-ну Зк., лушпеирúна ’шкаралупа яйця’ – говірки сс. Колочава, Синевир Міжгірського р-ну, Кушниця Іршавського р-ну Зк.[21] З лушпинá ’шкаралупа’.

Плоск’ір < плоскін ’чоловічі стебла конопель’ – говірки Полісся [22].

VІІІ. р < т

Достарчáти, достáрчити ’доставляти, постачати’ [СУМ II, 387; Жел. 201; Грін. І, 431; ВхБ 27], достарчання ’постачання’. Як і біл. дастарчáць id., вважається полонізмом, з пол. dostarczać, що є дериватом від starczać, де r постало внаслідок дисиміляції t – t > t – r: statczyć > starczyć id. [ЕСУМ II, ІІ4]. В українських писемних пам’ятках достарчити ’достачати, доставати, доставити, дати’ – з ХVІІІ ст. [Тимченко 802]. Пор. також діал. вистáрчати, вúстарчити ’вистачити’ [СУМ І, 500], яке відоме з ХУІ ст. [Тимченко 455], выстарчатися, выстарчитися - з ХVІІ, а выстарченье - з ХVІІІ ст. (там само). Настáрчите ’постачати, задовольняючи чиї-небудь потреби’ – говірка с. Млинище Іваничівського р-ну Вл. [КСЗВГ І70].