Із спостереження над ротацизмом в українській мові

Ротацизм [1], тобто вживання вібранта р на місці інших приголосних, широко відомий у багатьох мовах, зокрема в латинській [2], санскриті, ряді говорів грецької мови, германських мовах тощо. Наприклад: дінд. vŕkah, авест. v hrka ‘вовк’, прсл. *vьlkъ, Yajurveda з Yajus, лат. flos, але floris, нім. Frost ‘мороз’, але frieren ‘мерзнути’ та ін.

Ротацизм в українській мові досі ще не був предметом дослідження, поки матеріал навіть не зібраний. Лише Є.В.Кротевич та Н.С.Родзевич у своєму “Словнику лінгвістичних термінів”, подаючи словникову статтю “Ротацизм”, зауважили: “Спорадично ротацизм зустрічається в слов’янських мовах (неборе замість небоже в бойківському діалекті української мови, пор. такі ж укр. небіж – неборак)” [3].

У кожній мові явище ротацизму має свою специфіку як у кількісному, так і в якісному (які саме приголосні зазнають заміщення вібрантом р/ відношенні.

Український ротацизм спостерігається частіше y словах іншомовного походження та непрозорої етимології. Матеріали для цієї статті зібрані в діалектних словниках та інших друкованих, а також доступних рукописних джерелах. Представлений фактаж свідчить, що в українській мові зазнають переходу в р приголосні б, в, д, ж, й, л, н та ін.

Метою цієї публікації є передусім якомога докладніше констатування українського ротацизму у супроводі лаконічних відповідних коментарів.

Для зручності користування фактаж подається (звичайно у графіці використаних джерел) за алфавітом у межах кожної букви-звука, що зазнає ротацизму.

І. р < б

Йéдвар ‘шовк’ – говірка с. Сильно Ківерцівського р-ну Вл. (АСГ 89). З діал. йедваб іd., що з пол. jedwab іd., яке є взагалі германізмом, що поширився сюди через чеське посередництво. Первісно це композит, складові частини якого відповідають сучасним нім. Gott ‘бог’ і Webe ‘тканина’ із початковим значенням ‘божа тканина, тканина для церковних, літургічних відправ’.

У формах єдвабъ, єдвабь українськими пам’ятками фіксується з ХУІ ст., а його дериват єдвабный ‘шовковий’ - з ХУ ст. (Тимченко 879) [4].

ІІ. р<в

Дзяркате ‘дорікати’ – с. Бужанка Іваничівського р-ну Вл. (КСЗВГ І07). З дз’áвкати іd.

ІІІ. р<д

Репутáт поряд із депутáт ‘господар, орендар полонини’ окремі говірки Рахівщини Зк. (Грицак).

ІV. р<ж

Неборáк, неборáка ‘людина, становище або вчинки, дії якої викликають співчуття’, неборáчка жін. до неборáк (СУМ У, 250; Грін. II, 537; Жел. 50І), діал. неборяк, неборачúще, неборачáско, нéбір ‘небіж’, змен. неборéйко, небíрка ‘небога’, кл. від. небíрко ‘небого’ – звертання до жінки (ВхЗС 41; Жел. 501; Грін. II, 537; Онишкевич П, 482), бойк. небóре і небóже – кл. від. від нéбіг ‘неборак’(Онишкевич II, 481).

Такі ж утворення з ротацизмом (р<ж) мають місце і в інших східнослов’янських та в західнослов’янських мовах; пор. біл. небарáк ч.р., небарáка ч. і ж. р. ‘няшчасны чалавек, які выклікае спачуванне, жаль і спагаду’ [5], діал. няборáк [6], небарачка, небарачок [7], рос. діал. неборáк ‘бедняжка, горемыка, сирота’, ‘неповоротливый человек’‚ ‘рохля’, пол. nieborak ‘o człowieku lub zwierzęciu z wyrazem litości‚ współczucia’ письмово фіксується з ХV ст. [9], nieboraka, nieboraczka, nieboraczek, nieboraczysko, nieboraczy, nieboractwo, діал. nieboraczątko, nieburak, nieboras, nieboraś, nieborasek, nieboraska, nieborastwo (SW III 259), borak, boraka, boraczek, boraczka, boractwo, boraczko, boraczysko, borasko (SGPA II, 377-379), словац. neborák ‘chudák úbožiak‚ pol’utovaniahodný človek’ (niekedy i o zvierati), neborka‚ neborký (SSJ II‚ 315), діал. neborká‚ neborka ‘neboha’ [10], чес. діал. neborák ‘nebohý člověk, ubožák’ (PSJČ III, 306).