Із спостереження над ротацизмом в українській мові
Крумцáнґер ’криві зігнуті кліщі тримати розпечене залізо’ с. Малинці Хотинського р-ну Чрв [МСБГ ТУ, 101]. З уживаного в сусідніх говірках крумцáнґель id., що з нім.Krummzange де krumm ’кривий’ і Zange ’кліщі’ [ЕСУМ, Ш, 109]. Прогресивна дистактна асиміляція р – л >р- р.
Курáстра ’молозиво’ говірки сс. Іршава Іршавського р-ну, Виноградово (Севлюш) Виноградівського р-ну Зк. [ВхЗн І, 29], ряду Лемківщини [ВхЛ 60, 78; ВхЗн II, 39], Бойківщини курáстра, курáйстра id. [Онишкевич І, 369; див. також Жел 390], курáства id. [ВхД 54; ВхЗн, 49, 54]. З рум. colastrǎ, діал. corastrá, curastrá, corastá, curastá та ін. id. лат. colostra (colostrum) [ЕСУМ II, 508]. Хвилею колонізації на волоському праві у названі українські говори могло бути занесене уже з ротацизмом. Без ротацизму колястра, кулястра, кувастра id. широко відоме у говорах південно-західного наріччя [Грін ІІ, 274; МСП 84].Маримóнська, мармóнська мукá < малімонська мука – говірка с. Ласки Народицького р-ну Жт. [ЛСПГ 122, 123].
Мармазíя ’мальвезія’, ’мускатне вино’ (ЧСНН ІІ, 273 з посиланням на: І.Бассараба “Материалы для этнографии Херсонской губернии”). Мальвазія ’сорт раннього винограду’, ’солодке вино з винограду цього сорту’ < італ. malwasia ’сорт червоного винограду та вина з нього’ [ЕСУМ ІІІ, 374].
Нúч’ірниц’і ’пристрій у ткацькому верстаті, за допомогою якого піднімається частина основи’ – говірка с. Липча Хустського р-ну Зк. (вживається окремими мовцями поряд з основною формою нич’ілниц’і); нúчирниці і факультативно ничилниц’і id. – говірка с. Красне (Красні Шори) Тячівського р-ну Зк. [ДЛАЗ 109 коментар].
Пáскрін’ ’плішка, за допомогою якої кріпиться коса на кіссі ’ – с.Жденієво Воловецького р-ну Зк. факультативно з пáсклин’ [ДЛАЗ 373 коментар], з якого й утворилося. Пáскрин < пасклин – говірка с. Яблуневе Лубенського р-ну Пл. /ВЛГ 189].
Пірýра, мн. > пірýри ’пілюля, пігулька’ – ряд говірок Пл. З пілюля, котре з фран. pilule < лат. pilule.
Переперúця – факультативно з перепелиця ’перепелиця, Coturnich coturnich L’ – говірка с. Білки Іршавського р-ну Зк. [ЗхЗн І, ЗІ; див. також Шарлемань І7]. Асиміляція р - л>р - р.
Понúбр’а ’піднебіння’. Виявляються двома невеликими ареалами у говірках півд-сх. Виноградівщини та півд. Берегівщини (ДЛАЗ ЗОЗ). З понúбл’а id., що вживаються в сусідніх селах.
Рапорúця. І.Верхратський зауважує: “місто рапониця сf. рапоньіти. З рапониця повстало перше: раполиця, а відтак через уподобненє рапориця. Качька-рапориця” – говірка с. Дунковиця Іршавського р-ну Зк. [ВхЗн І, 29].
Рибáрити ’рибалити, рибачити’ [ВхЗС 59; Жел 80І], рúбáрити id. [Онишкевич II, І72], рибáрня ’Fischerhütte’ рибáрський ’рибальський’ [Жел. 80І], рыборівка, рыбарівка < рыболівка – ряд говірок Лемківщини [ВхЛ 60, 78; ВхЗн ІІ, 39]. Можливо, під впливом рыбáр ’рибалка, рибак’ [ВхЗн ТІ, 39], або ж результат прогресивної дистактної асиміляції р – л р – р.
Роскотáти ’лоскотати’ – утворює суцільний ареал у говірках Західної Мукачівщини, який є частиною ширшого ареалу лоскотáти, що охоплює ужанські та західну частину верховинських говорів на Закарпатті [ДЛАЗ 434]. Можливо, сюди ж належить і рôскôчовати ’лоскотати’, що засвідчується в говірці с. Коритняни Ужгородського р-ну Зк (ДЛАЗ 435 коментар); див. також [ВхЗн І, 29].
Рулí ’ліра’ (музичний інструмент) – говірка м. Остер Козелецького р-ну Чрг. Очевидно, дистактна метатеза л - р>р - л.
Рунá ’луна, відзвук - відбиття звукових коливань’. Відзначається у говірках Лохвицького та Лубенського повітів [Грін. ІV, 88]. У творах Т.Шевченка 10 разів засвідчується слово луна, з них 6 випадків з ротацизмом: Защебетав соловейко - пішла руна гаєм [18] . Очевидно, у говірках Середньої Наддніпрянщини рунá< лунá досить поширене явище.
Свáр’ба ’весілля’ – говірка с. Меджилабірці Гуменської округи на Південній Лемківщині [ЗАL мапа 255; ВхЗн II, 39]. З діал. свáл’ба id., що поширено в сусідніх селах; пор. сварьбяны співанкы ’весільні пісні’ [ВхЗн ІІ, 39].
Себíр ’риба верховодка, Alburnus charusini Hezzenstein / Alburnus аlburnus L.’ – говірка с. Зноб-Новгородське Середньобудського р-ну См. [ДЗЛ 8І]. З себéль, сéбель, шо фіксується в інших селах цієї місцевості. Як назва риби Alburnus lucidus себéль, сéбель, сибúль відоме і в російській мові. М. Фасмер [III, 587] допускає прсл. *вьсебhль від весь і белый.