Із спостереження над ротацизмом в українській мові
Звіздýр’а ’кличка кози, що має зірку на лобі’ – говірка с. Брід Іршавського р-ну Зк. Із звіздýл’а, що широко відоме в сусідніх селах.Йáтеир’, йáтір’ ’дятел’ – завжди факультативно з йáтеил’, йáтеил, д’áтеил, д’áтеил’ відзначається в різних регіонах ареалу першого тому АУМ, зокрема, в сс. Свидовець Бобровицького р-ну Чрг., Великий Острожок Хмільницького р-ну, Люлинці Калинівського р-ну Вн., Мехедівка Драбівського р-ну Чрк., Козельщина Козельщинського р-ну Пл., Софіївка Первомайського р-ну Мк., ’йáтер, йáтер’ – Усівка Пирятинського р-ну Пл., йáтир с. Алтинівка Кролевецького р-ну См. (АУМ І, 1ІЗ і коментар), йáтір – сс. Накваша Бродівського р-ну Лв., Кудлаївка Шумського р-ну Тр., Давидківці Хмельницького р-ну, Суслівці Летичівського р-ну, Стара Гута Деражнянського р-ну Хм. (АУМ ІІ, 337, коментар), дятер [Шарлемань 18].
Йóроп лайл. ’дурень, телепень, йолоп’ – вживається зрідка в говірці с.Снячів Сторожницького р-ну Чрв [МСБГ III, 85], йоропúца ’дівчина, жінка-дурень ’ – там само.
Карвáрія<Калварія ’гора, де відбувалися муки Христа, євр. Голгофа’ – говірка с. Воля Нижня Яслинського повіту (тепер Польща) [ВхЛ 78]. З лат. calvaria, що з calva ’череп, черепна коробка’. Дистактна чи гармонійна регресивна асиміляція л - р>р - р.
Карганéц’ ’вид рослини’(?) – Поділля. Очевидно, пов’язується з калгáн <сер.лат. або сер. грец. galanga [ЕСУМ II, 349].
Карганка ’вид квасолі’ (СБН III з посиланням на Н.Анненкова "Ботанический словарь", СПб., І878). Див. попереднє слово.
Карімарь ’чорнильниця’ – говірка с. Липовець на Північній Лемківщині (тепер Польща) [ВхЛ 78]. З каламар, коломар, калімарь id. <пол. kałamarz < лат. calamarius (calamarium) ’шкатулка для приладів до писання’ [ЕСУМ II, 346]. Дистактна асиміляція л - р>р - р.
Карарáд ’колорадський картопляний жук, Leptinotarsa decemlinesta Say’ – говірки сс. Попівка, Прокопівка Новгород-Сіверського р-ну Чрг. [ДЗЛ 38, 39].З кадарáд, колорáд id., що широко відоме в навколішніх селах. Як недавнє іншомовне переймання у говорах зазнає й інших змін: королáд id. метатеза, караяд id. – [ДЗЛ 38, 44].
Козéрнік ’ситняг, Heleocharis R. Br.’ – говірка с. Лучанки Овруцького р-ну Жт. (ЛСПГ). Можливо, з *козелник, козелек, козелек, козелці та ін., що широко знані в ботанічній народній номенклатурі (СБН 224).
Кúчиериенок, кúш’иериенок, киш’иерúнок, кычірінок, кúч’иериник, кúч’иерник ’суглоб пальця руки’ займає суцільний арел західно- та середньоверховинсьих говірок [ДЛАЗ 309]. Ізоглосу продовжують бойк. кыч’еренок, кыч’еринок, к’úечеринок, мн. кыч’еринкыо ’пальцевий суглоб’, кúчиринка [Онишкевич І, 35І]. Постало з кычеилиенок id., що поширено в сусідніх говірках [ДЛАЗ 309]. Останнє, очевидно, є результатом метатези структури чúколонок ’кісточка, щиколотка’ і вторинного зближення її з челенок та дальшої деетимологізації [БСУМ ІІ, 440].
Ковáрн’а ’кузня’ – говірка с. Тросник (Шашвар) Виноградівського р-ну Зк., ковáрн’а поряд з ковáл’н’а, шмúтн’а id. у говірці с. Тур’ї Ремети Перечинського р-ну Зк [ДЛАЗ 248 коментар]. З ковал’н’а ’кузня’.
Кóрокіл ’дзвінок’ – деякі говірки Гуцульщини. З діал. колокіл id.
Кримінáр ’в’язниця’ – говірка с. Зеленів Кіцманського р-ну Чрв., кримінáрник ’арештант, в’язень’ – говірка с. Снячів Сторожинецького р-ну Чрв. [МСБГ ІV, 97]. З кримінал, кримінальник id. Дистактна прогресивна асиміляція р – л > р – р.
Крóнцáти < клонцати ’кусати, розгризати горіхи та ін.’ – деякі говірки Рахівщини (Грицак). Пор. клонцати, кланцати, клацати, кламцати ономапоетичного походження [ЕСУМ ІІ,453, 455-456].
Кропіткúй < клопіткий , кропітка робота ’клопітка робота’ (Грицак).
Крóхмáрь ’крохмаль’, крохмáрити, крохмáрю ’крохмалити, ’крохмалю’ – говірка с. Лохово Мукачівського р-ну Зк. [ВхЗн І, 29], крохмáр ’крохмаль’ – говірка с. Чапаєвка Чорнобильського р-ну Кв. [ЛСПГ І08]. З крохмаль, що з нім. Kraftmehl id. через посередництво пол. krochmal id. Результат прогресивної дистактної асиміляції р-л>р-р.