Із спостереження над ротацизмом в українській мові
Територіальне виявлення вказує на глибоку давнину явища.
V. р
Вускобýрн’а ‘воскобійня’ – говірка с. Нанково Хустського р-ну Зк. З діал < вускобуйн’а id., де у<о у новозакритому складі.
Лишúр ‘лишай’ [ВхЗС 35; див. також Жел. 407; Грін. II, 366], л’іш’éр, л’іш’íр id. – займає суцільний компактний ареал у говірках Верхнього Черемоша [11] .
С’н’íтир ‘головня на кукурудзі’ – вживається зрідка окремими мовцями поряд зі с’н’íтий id. у говірці с. Зубівка /Фогараш) Мукачівського р-ну Зк. /ДЛАЗ 202 коментар].
VІ. р<л
Аркоголік ‘алкоголік, п’яниця’ – говірки сс. Балки, Єлисаветівка Василівського р-ну Зп. [ЧСНН І, 5І]. Дистактна дисиміляція л - л > р - л.Балагýра ‘гурт, натовп’, ‘єврейський візник’ [МСП 72]. Зі значенням ‘єврейський візник’ балагýра, балаґýра відоме також у говірках Кривоозерського, Савронського та, очевидно, суміжних р-нів Мк. З балагýла, балаґýла id. < ідиш balagole ‘візник’. Можливо, під впливом балагур ‘балакун, жартівник, байкар’/ЕСУМ I, І23]. Пор. з ротацизмом пол. діал. /з Кам’янця- Подільського в Україні на Поділлі) baraguła поряд з bałaguła ‘žydowski woźnica’‚ ‘furman trudniąncy się wynajmowaniе koni’ [SGPA 1,325], де – ł >r – ł.
Барабýрка ‘картопля’, Solanum tuberosum L.’ [СГГ 146; ГСУМ 360]. З пест.-змен. від діал. барабуля id.; пор. ще діал. бараболя, барабіль, барабій; барабін та ін. [ЕСУМ І, 137]. Дистактна гармонійна асиміляція р – л > р - р.
Бíбр’ашки мн. ‘заячий послід’ – говірки сс. Єливаветівка, Петриківка Царичанського р-ну, Лобойківка Дніпропетровського р-ну Днп, Новоданилівка, Новоіванівка Оріхівського р-ну Зп [ЧСНН І, 8І]. З бібляшки id., що пов’язується з біб, р.од. бобу [ЕСУМ І, І89].
Бідорáка < бідолаха – окремі говірки Пл. Може, під впливом неборáка.
Бíрше див. бýрше.
Бретнáр ‘великий цвях’ – говірка с. Верховина Верховинського р-ну ІФ [СГГ 238]. З діал. бретнáль ‘тесовий цвях’, що є германізмом (нім. Brettnagel з Brett ‘дошка’ і Nagel ‘цвях’) через посередництво пол. bretnal [ЕСУМ І, 253]. Дистактна асиміляція р- л>р - р.
Бургáри ‘болгари’, бургáрин ‘болгарин’, бургáрка, бургáрочка ‘болгарка’, бургáрський ‘болгарський’ – говірки ряду сіл Василівського р-ну Зп. та Солонського р-ну Днп. [ЧСНН І, ІІ4]. Результат гармонійної асиміляції л – р > р - р. Звук у в першому складі, можливо, слід зіставити з с-х. Бугарин, Бугарка, Бугари а, бугарски (У цьому регіоні з 1762 р. існує Нова Сербія, першими (після звільнення краю від турків) осадниками якої були угорські серби).
Бурше, буршеи, бурш присл. ‘більше’ – вищий ступінь від богáто ‘багато’, бýрший ‘більший’, мáйбурший ‘найбільший’, мáйбурше, мáйбурш ‘найбільше’. Засвідчується суцільним ареалом у говірках Тячівщини, Хустщини, півд-сх. Рахівщини та півд-зах. Виноградівщини Зк. [ДЛАЗ рукопис]. Звук у<о у новозакритому складі /пор. у сусідніх говірках бýл’ше, бýлше). Ізоглосу продовжують гуцул. бíрше, бéирше ’більше’ [12], бúрше id. – говірки сс. Бабин, Яворів Косівського р-ну ІФ, Виженка Вижнецького р-ну Чрв, бíрше-менче ’у якійсь мірі, приблизно, більш-менш’ /Гуцульський календар на 1937, 1939 р. [СГГ І83], бíрший ’більший’ – с.Тюдів Косівського р-ну ІФ, біршіст ’більшість’ – с. Замагорів Верховинського р-ну ІФ, біршíти ’збільшуватися, більшати’, біршéнький пестл. до бірший – с. Гринява Верховинського р-ну ІФ [СГГ 197 – 198]. Переважно зах. буковинські б’íрше , бúыршеи id. [13] та півд. буковинське бирше id. [14]. Отже, ротацизм у бірше (бурше) та ін. має досить значний ареал, що займає і закарпатські марамороські, гуцульські та зах. буковинські говірки.
Постання р /<л) у бíрше, бéирше В.Кобилянський допускає можливістю аналогії до гíрше, гéирше, шíрше - шéирше, щíрше - щéирше [15]. У закарпатських пам’ятках ротацизм у бурше, бурший, буршій, майбурше засвідчується з ХVІ ст. Наприклад, у Нягівських повчаннях: Овунъ бурше ище кликавъ; Объмылъ насъ бурше выдъ снhгу и ухомъ нашимъ далъ радусть и веселые; И не грhши у перецh родителюмъ своимъ и каждому, кто естъ буршій; Люди май полюбили потемокъ, чомъ ся смhютъ и глумлятъ ся слову божому, май бурше тоты буршіи, владыци, судеве [16].