Застосування мінеральних вод при виразковій хворобі та хронічному гастриті
Ряд дослідників придають значенню температурі застосованої мінеральної води: при виразковій хворобі із підвищеною секторною функцією шлунка рекомендується приймати теплу мінеральну воду (35-40оС), при пониженій секреторній функції – кімнатної температури.
Холодна вода підсилює рухову функцію травного каналу, сприяє спазму жовчних шляхів та кишок. Гальмування секреції шлунка при прийомі холодної мінеральної води за деякий час до їди в значній мірі викликається рефлекторним впливом кишок. Тепла мінеральна вода знижує перистальтику, повільно евакуюється із шлунка в кишки. Тому її сокогінна дія може бути пояснена більш довшою затримкою в шлунку і стимулюючою дією на секреторну функцію шлункових залоз.
Гаряча мінерально вода Єсентуки № 17 стимулює функцію травного каналу. При цьому спостерігаються зміни збудливості, чутливості нервово-м’язевого апарату шлунка.
Найкращі результати при лікуванні хворих хронічним гастритом із секреторною недостатністю слід чекати при застосуванні субтармальних мінеральних вод.
На підсилення травної активності шлункового соку під впливом мінеральних вод указують Н.П. Лешенко, М.Д. Торохтін та ін. Н.П. Ляшенко і М.Лендєл встановили, що дія мінеральної води на пептичну активність шлункового соку підсилюється при прийомі її за 15-20 хв. до їди, а при прийомі до 1-1,5 год. – знижується.І.А. Гордієвич, Т.М. Нікіфорова, Н.Н. Середюк, В.Г. Денисюк при лікуванні хворих виразковою хворобою мінеральними водами відмічають зниження пепсину шлункового соку. Л.А. Макарова, З.С. Касимова та інші відмітили нормалізацію пептичної активності шлункового соку при лікуванні хворих виразковою хворобою різними мінеральними водами. Більшість дослідників рахують, що ферментативна функція шлунка підсилюється під впливом прийому мінеральної води за 15-20 хв. до їди або безпосередньо перед їдою і гальмується при прийомі мінеральної води за 1-1,5 год. до їди.
Г.К. Бутвин вивчав дію мінеральної води Моршинська на моторно-евакуаторну функцію шлунка у хворих виразковою хворобою і приймав до висновку, що дія її проявляється різко в залежності від режиму прийому, а також від кінцевого стану евакуаторної діяльності шлунка. У хворих з пониженою і нормальної евакуаторною функцією шлунка мінерально вона викликає значне підсилення її. Прийом мінеральної води за 15 хв. до їди хворими з прискореною евакуаторною функцією уповільнює її. Мінеральна вода джерела №1 нормалізує евакуаторну функцію шлунка.
О.Н. Ганич, В.І. Булеца вивчали дію вуглекисло-гідрокарбонатно-натрієвої мінеральної води на евакуаторну функцію шлунка в експерименті і прийшли до висновку, що важливими факторами являється кінцевий функціональний стан рухового апарату шлунка, температура мінеральної води і її кількості. Мінеральна вода, введена в шлунок в період роботи, евакуює значно швидше, ніж введення в період спокою. При надходженні її в шлунок в період абсолютного спокою мінеральна вода при температурі 20оС раніше залишає шлунок, ніж при 37оС. Швидше евакуюється із шлунка мінеральна вода, введена в кількості 150 мл, порівняно з 400 мл – при введенні в такому об’ємі вона довго затримується в шлунку.
Таким чином, більшість дослідників відмічають прискорення моторно-евакуаторної діяльності шлунка в результаті дії мінеральної води. Однак останнє залежить від функціонального стану шлунка, а також від хімічного, газового складу, температури і кількості введеної води.
Лікування мінеральними водами хворих виразковою хворобою дає безпосередній вплив на слизову оболонку шлунку. Н.Ніколов та інші виявили, що мінеральна вода безпосередньо впливає на слизову оболонку шлунка і кишок, а всмоктавшись, поліпшує функціональний стан печінки і підшлункової залози.
П.П. Джугелі, Н.І. Пахтер, В.Г. Денисюк та інші автори відмічають, що мінеральні води сприяють зникненню диспепсичних явищ, болі в надчеревній ділянці, покращують об’єктивні дані, які зв’язані з анатомічними змінами в слизовій оболонці травного каналу при виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки.
Н.В. Соколова встановила, що в результаті лікування на курорті Єсентуки у більшості хворих виразковою хворобою зникає морфологічний синдром запалення; інфільтрація нейтрофільними гранулоцитами, яка буває при атрофічному гастриті, не змінилась. В ряді випадків поверхневий гастрит під впливом проведеного лікування зникає.