Застосування мінеральних вод при виразковій хворобі та хронічному гастриті

Обслідувано в клінічних умовах 453 хворих і 78 практично здорових осіб. Виразкова хвороба дванадцятипалої кишки була у 83 чоловік, шлунка – у 12, дванадцятипалої кишки і шлунка – у 9, гаститодуоденіт – у 16 хворих, хронічний гастрит – у 353 хворих (гастрит з нормальною кислотоутворюючою функцією – у 28, з помірно зниженою – у 153, з різко зниженою – у 147, з повишеною – у 25).

У більшості із них тривалість захворювання була до 5 років. Дослідження проводили з урахуванням кінцевого стану функції шлунка.

Мінеральна вода Дубова роща кімнатної температури назначалась по 200 мл 3 рази в день безпосередньо перед їдою. На початку лікування її застосовували в розведенні 3:1 (3 частини мінеральної води), потім при відсутності нереносимості і послаблюючої дії давали нерозвинену. Курс лікування 24-27 днів.

Вплив курсового лікування мінеральною водою Дубова роща на функціональний стан шлунка вивчали у 114 хворих хронічним гастритом із секреторною недостатністю. Аналіз клінічного протікання захворювання під впливом курсового лікування показав значення покращення самопочуття у всіх хворих, у більшості зникли диспетичні явища, болеві відчуття.

Щоденний прийом протягом 24-27 днів мінеральної води Дубова роща завдяки вмісту в ній браку дав деякий вплив на функціональний стан нервової системи (особливо у жінок), виражених в зменшенні роздратованості, більш спокійному сні і т.д.

Функціональний стан шлунка залежить в деякій мірі від кислотності шлункового соку, тобто від степені активності іонів Н. Це можна встановити лише радіотелеметричним і зондовим методами. Визначити степінь кислотності шлункового соку титраційним методом неможливо. За допомогою тетраційного методу виявляють тільки кількість іонів Н, але не їх активність. Крім того, застосування тетраційного метода для визначення кислотності вмісту шлунка зв’язано з рядом неточностей, які можуть стерти картину дійсного стану.

Також в поліклінічних умовах не завжди можливе вивчення кислотоутворюючої функції шлунка методом радіотелеметрії і внутрілункової рН-метрії. Тому було застосовано фракційне дослідження вмісту шлунка.

Аналіз кінцевих даних функціонального стану шлунка показав, що в 92% випадків спостерігалось зниження годинного напруження секреції, дебіт-години вільної соляної кислоти.

В результаті курсового лікування мінеральної води Дубова роща у більшості хворих хронічним гастритом із секреторною недостатністю збільшився показник годинного напруження секреції з 0,015-0,045 до 0,025-0,11 (Р<0,001), а показник дебіт-години-вільної соляної кислоти з 0,15-0,96 до 0,265-2,67 ммоль (Р<0,03). В тих випадках, коли не наступила зміна секреції, відмічено збільшення дебіт-години вільної соляної кислоти, що дозволяє оцінити терапевтичну дію цієї мінеральної води як позитивне.Під впливом курсового лікування мінеральною водою Дубова роща у більшості хворих хронічним гастритом із секреторною недостатністю виявлена чітка тенденція до підвищення ферментоутворюючої функції шлунка.

Рівень пепсиногена крові підвищився з 0,086-0,0126 до 0,014-0,53 г/л (Р<0,05), а дебіт-година пепсину – з 0,15-3,1 до 0,25-4,51 г/л (Р<0,01).

Найбільш чітка тенденція до нормалізації ферментоутворюючій функції шлунка виявлена в осіб молодого віку з тривалістю захворювання до 5 років. Велике значення має степінь компенсації запального процесі і більшості хворих хронічним гастритом в період затухання загострення показники функціонального стану шлунка залишились без зміни; у частини із них спостерігалась тенденція до нормалізації функцій шлунка.

Таким чином, при оцінці терапевтичної ефективності мінеральної води Дубова роща необхідно врахувати степінь компенсації запального процесу. Чітку стимулюючу дію на кислотутворюючу функцію шлунка з достовірним підвищенням годинного напруження секреції і дебіт години вільної соляної кислоти, а також нормалізуючий вплив на пепсиноутворюючу функцію мінеральна вода дає при гастриті із секреторною недостатністю в період ремісії. При загостренні захворювання терапевтична ефективність мінеральної води виражена в меншій степені.

Для порівняння отриманих результатів обслідували здорових осіб (контрольна група).