Застосування мінеральних вод при виразковій хворобі та хронічному гастриті

Зміст

Вступ.

І. Огляд літератури.

ІІ. Матеріали і методи досліджень.

ІІІ. Результати досліджень.

ІV. Обговорення результатів дослідження

4.1. Особливості механізму дії мінеральних вод на виразковій

хворобі та хронічному гастриті.

4.2. Застосування мінеральних вод Буковини при хронічному

гастриті та виразковій хворобі.

4.3. Лікування мінеральними водами оперованого шлунка.

Висновки

Список літератури.

Додатки

Вступ

В комплексній терапії захворюванню травного каналу велика роль відводиться санаторно-курортному лікуванню – сильному фактору в закріпленні біологічного механізму захисно-пристосованих реакцій організму.

Велика увага приділяється розвитку місцевих курортних баз, що в значній мірі сприяє більш повному практичному використанню джерел мінеральних вод.

Практика показала, а наукові дослідження підтвердили велику ефективність лікування на місцевих курортах, в звичайних кліматичних умовах, так як акліматизація буває довгою і не завжди безхворобною.

Велике розповсюдження в лікуванні виразкової хвороби і хронічного гастриту дістають мінеральні води Буковини. В наш час досліджений хімічний склад більше 100 джерел, розміщених на території Чернівецької області, 20 із яких можуть бути використані для внутрішнього застосування. Експериментальні роботи авторів (№6) свідчать про зниження секції шлункового соку, вільної соляної кислоти, а також пепсиноутворення під дією сульфатно-алюмінієвої мінеральної води Лунки. Авторів (№7) підкреслює виражений гальмуючий вплив гідрокарбонатно-натрієвої мінеральної води Брусницька на основні функції шлунка. Авторів (№8) відмічають стимулюючу дію хлоридно-натрієвої мінеральної води Черешенка на секреторну, кислотоутворюючу і моторну функції шлунка хворих хронічним гастритом. Аналогічні дані в експерименті отримані авторів (№9). Благотворний вплив на протікання хронічного гастриту дають мінеральні води Дубова роща, Ожевська.

Профілактичний напрямок охорони здоров’я забезпечує етапність надання медичної допомоги. При раціональному використанні таких етапів, як стаціонар, поліклініка, курорт, можна добитися в 70% достатньо довгої медичної, а потім, і соціально-трудової реабілітації. Цей показник може бути значно збільшений шляхом застосування в практику раціональних реабілітаційних міроприємств.