Застосування мінеральних вод при виразковій хворобі та хронічному гастриті

Вміст вільної вуглекислоти в мінеральній воді повинен бути мінеральним (слабо вуглекислі води), краще, якщо вона взагалі відсутня. Так як не виключена можливість негативного впливу вуглекислого газу на інтрерфецептори тонкої кишки. Крім того, вуглекислий газ може сприяти підсиленню і без того підвищеної перистальтики тонкої і товстої кишки. На кінець, води, які містять у великій кількості вуглекислоту, можуть підвищувати внутрішлунковий тиск.

Чуттєве значення має температура мінеральної води. При більшості пострезекційних синдромів мінеральна вода повинна призначатися у теплому воді (38-39оС). Дуже холодна і дуже гаряча вода дає негативний вплив на моторику шлунка. Тепла мінеральна вода змінює періодичну моторну діяльність кишок в сторону зниження збудливості, тому при визначенні температури мінеральної води для хворих після резекції шлунка слід враховувати стан моторної функції кишок.

При наявності явлень шлункового і дуодентального спазу після операцій на шлунку з ваготомією рекомендується мінеральні води середньої мінералізації (5-8г/л), які містять вуглекислоту, сульфатні іони. Відомо, що більш мінералізовані, газовані, невисокої температури мінеральні води, які містять ще і сульфатні іони, сприяють підсилення перистальтики і моторної діяльності органів травлення.

Промивання культи шлунка мінеральною водою призначається тільки при вираженому гастриті, а також при порушенні функції анастомоза (анастомазит). Промивання проводиться по щадній методиці: ономоментно вводиться не більше 250-300 мл води під малим тиском, загальний розхід води 1,5 2 л на одну процедуру, в 3-6 прийомів, 1-2 рази в тиждень, на курс лікування 3-4 процедури.

Для промивання слід використовувати ті є мінеральні води, що і для пиття, Промивання культи шлунка дає благоприятний вплив на протікання запального процесу, покращує і моторну функцію культи шлунка, підсилює жовчовиділення, підвищує внутрісекреторну функцію підшлункової залози, Велике значення мають промивання шлунка у хворих із шлунковим стазом після ваготомії.

ВИСНОВКИ

Досліди показали, що мінеральні води, які містять іони в тій концентрації, що й тканини тіла, викликають порушення іонної рівноваги.Експериментальні роботи свідчать про зниження секреції шлункового соку, соляної кислоти, а також пепсиноутворення під дією сульфатно-алюмінієвої мінеральної води Лунки. Дослідженнями було підкреслено виражений гальмуючий вплив гідрокарбонатно-натрієвої мінеральної води Брусницька та основі функції шлунка та кишечника. Також було відмічено стимулюючу дію хлоридно-натрієвої мінеральної води Черешенька на секреторну, кислотутворюючу і моторну функції шлунка хворих хронічним гастритом.

Великий влпив на протікання хронічного гастриту мають мінеральні води Дубова роща, Іжевська.

Ми дослідили, що при дії хлоридно-натрієвих мінеральних вод джерела Карма дон на рецепторні поля слизової оболонки травного апарату збільшується виділення 7-кетостероїдів, натрію і калію з сечею, а також рівень АДГ крові. Такими чином, мінеральна вода збільшує фільтраційну функцію нирок, стимулює діяльність гіпотоламо-гіпофізарної системи і коркового явища надниркових залоз.

Спостереження свідчать про те, що хлоридні води змінюють водно-сольовий обмін, збільшують гідрофільність тканин, зменшують діурез, підсилюють кислотообмін.

СПИСКОК літературИ

1. П. Царфіс, Л.А. Серебріна – “Лікувальне застосування мінеральних вод Буковини при захворювання шлунка і дванадцятипалої кишки.

2. Профілактика шлунково-кишкових захворювань” – А.Я. Губергріц, Л.А. Лещинський, Я.С. Ціммерман.

3. Л.А. Сеербріна, М.А. Бліндер – “Курортне лікування захворювань оперованого шлунка”.

4. “Людина. Анатомія. Фізіологія. Гігієна” – Г.М. Цузмер, О.Л. Петришина.

5. “Функціональні захворювання травної системи” – А.П. Пелещук, А.М. Ногаллер, Н.Н.Ревенок.