Застосування мінеральних вод при виразковій хворобі та хронічному гастриті

У новонародженої дитини немає зубів. Приблизно з шести місяців у дітей починають з’являтися молочні зуби. Які до 10-12 років випадають і змінюються постійними. Остання пора зубів – зуби мудрості – звичайно появляються у людини в 20-22 роки.

У дорослих людей 32 зуби. Їх будова неоднакова, бо вони виконують різні функції.

На верхній і нижній щелепах спереду є по 4 полоских різці. За ними з кожного боку розміщується по одному загостреному іклу. Під час їди ми відкушуємо їжу різцями і іклами. За іклами розміщено по два малих і по 3 великих кутніх зуби з кожного боку. Їх коронки мають широкі бугристі жувальні поверхні. Кутніми зубами ми кришимо і подрібнюємо їжу, пережовуємо її. Подрібнення їжі в порожнині рота полегшує її перетравлення. Тому під час їжі треба добре пережовувати їжу. У людей, що втратили зуби, травлення порушується. Це часто призводить до захворювань шлунка і кишечника. Ось чому дуже важливо берегти свої зуби, додержувати гігієнічних правил запобігання їх псування, доглядати їх.

Розкушуючи горіхи, кісточки чорносливу, абрикос, вишень, розгризаючи кістки або дуже тверді цукерки, ми можемо пошкодити зубну емаль. Якщо відразу після гарячої їжі ми п’ємо холодну воду або їмо морозиво, то на емалі утворюються тріщинки, і в зубну речовину попадають мікроби. Заражений зуб починає хворіти і поступово руйнується.

Щоб уберегти зуби від псування, не можна також допускати, щоб у ротовій порожнині і особливо між зубами збиралися рештки їжі, бо вони створюють сприятливе середовище для розмноження мікробів. Треба очищати зуби від жовтуватого нальоту, що складається в основному з різних мікроорганізмів. Для цього треба щодня перед сном чистити зуби зубним порошком або пастою, а також полоскати рот теплою водою після їди.

Пережовуючи їжу, ми пересуваємо її в порожнині та язиком. В ньому розміщується значна частина рецепторів, завдяки яким ми відчуваємо смак їжі. Але для людини, на відміну від тварин, язик має особливе значення: він разом з губами та щелепами дає нам можливість вимовляти членороздільні звуки.

В роті їжа змочується синьою, яку виділяють три пари великих слинних залоз та численні невеликі залози, розміщенні у слизовій оболонці, що вистилає ротову порожнину. Тут починаються процеси розщеплення поживних речовин їжі під впливом слини.

Проковтнута їжа прослизає в глотку потім потрапляє в стравохід, а далі – в шлунок.

У шлунку – великому об’ємистому відділі травного каналу – триває розщеплення поживних речовин, що почалося в ротовій порожнині. Шлунок вистилає слизова оболонка, в якій розміщені численні дрібні залози. Ці залози виділяють шлунковий сік, який у процесі травлення діє на їжу протягом кількох годин. Весь шлунок пронизаний кровоносними судинами та нервами. В шлунку, їжа весь час перемішується. Поступово переходить від вхідної частини через дно і тіло шлунка до вихідної його частини. Перемішування їжі і її проходження забезпечується мускулатурою шлунка.

Із шлунка харчова маса поступає в початковий відділ тонкого кишечника – дванадцятипалу кишку.

Шлунковий сік новонародженого містить ферменти, молочну та соляну кислоти і кухонну сіль, які звичайно є і в дорослих. У шлунковому вмісті дітей грудного віку знаходять сичужний фермент (лабфермент, хімозик), який має велике значення для перетравлення молочних білків. Активність лабферменту наростає протягом першого року життя дитини.

Активність пепсину, який розщеплює гідролітично більшість альбумінів до альбумоз і лептонів, значно. Мірою залежить від стану здоров’я дитини, індивідуальних особливостей її організму, способу вигодовування та інших факторів.Ліпаза шлунка, активована соляною кислотою, відзначається у дітей особливістю розщепленювати тільки добре емільгований жир, особливо жир молока. Активність ліпази наростає з віком дитини і зазнає впливу всіх ендо – та екзогенних перелічених вище факторів, так само як і інші ферменти травлення. У шлунку близько % емульгованих жирів їжі розщеплюється до гліцерину і жирних кислот.

Соляну килсоут, яка є важливою частиною шлукоовго соку,виявляють у вільному і зв’язаному вигляді вже у новонароджених. Кількість її з віком дитини збільшується, що сприяє ферментативному розщепленню білків і жирів у шлунку. Від кількості соляної кислоти залежить також бактерицидні властивості шлункового вмісту. Ступінь кислотності залежить від характеру прийнятої їжі та стану здоров’я дитини.