Застосування мінеральних вод при виразковій хворобі та хронічному гастриті

Таким чином, поряд з природженими, безумовними рефлексами виділення шлункового соку, є і умовні, що утворюються протягом життя тварин.Завдяки таким рефлексам сік починає виділятися за деякий час до приймання їжі. Це має важливе значення для травлення: їжа попадає в шлунок, коли в ньому вже є сік, який відразу починає розщепляти поживні речовини. І.П. Павлов назвав сік, що виділяється в шлунку на вигляд і запах їжі, апетитним.

Розщеплення білків у травному тракті – це складний процес, що складається з кількох ступенів. Він починається в шлунку під впливом одного з ферментів, які містить у собі шлунковий сік. У шлунку дуже складні білкові молекули розщеплюються на молекули трохи простішої будови. Фермент шлункового соку, що розщеплює білки, може діяти тільки в певних умовах – при температурі нашого тіла і в кислому середовищі. Таке середовище в шлунку створює соляна кислота, невелику кількість якої містить у собі шлунковий сік.

При деяких захворюваннях шлунковий сік людини містить в собі недостатню кількість соляної кислоти. Тому лікарі приписують їй приймати перед їдою дуже слабкий розчин соляної кислоти, виготовленої в аптеці.

Нескладний досвід дає змогу простежити, як діє шлунковий сік на білки. В пробірку наливають трохи натурального шлункового соку і додають до нього тонких пластівців білка напівзвареного курячого яйця. Потім пробірку видержують приблизно протягом півгодини при температурі 38-39о. Пластівці білка поступово “тануть” і нарешті розчиняються цілком.

Їжа в шлунку просочується шлунковим соком поступово. Тому розщеплення білків починається з поверхні грудочки їжі, а в глибині її, де ще збереглася слабко лужна реакція, протягом 2-30 хвилин триває розщеплення крохмалю ферментами слини. Тільки, коли мине це час, кислий шлунковий сік просочує грудочку цілком. Тоді дія ферментів слини припиняється. Тепер в усій грудочці відбувається розщеплення білків. Воно триває протягом усього час, поки їжа знаходиться в шлунку.

В шлунку їжа, перетравлюючись, затримується на –8 годин. Тим часом, рефлекторне виділення шлункового соку триває тільки близько двох годин. Яке ж значення має таке тривале перебування їжі в шлунку? Вияснити це допомогла дуже складна операція на собаці, яку на диво точно виконав І.П. Павлов.

З дна шлунка собаки Павлов викроював клапоть, не відокремлюючи його від шлунка і цілком зберігаючи кровоносні судини і нерви, що до нього підходять. Наклавши на шлунок у тому місці, з якого було виділено кусок дна, Павлов зшивав к клаптя мішечок, який н сполучався з шлунком. Такий мішечок дістав назву малого, або “Павловського” шлуночка. З нього І.П. Павлов виводив фістулу крізь стінку живота собаки. З’їдена оперованою тваринною їжа перетравлюється в основному відділі шлунка. Але в цей час з фістули в малому шлуночку, куди їжа не проходить, виділяється багато чистого шлункового соку.

У собак з малим шлуночком соковиділення відбувається протягом усього часу, поки їжа, перетравлюючись, перебуває в основному відділ шлунка. Ряд дослідів, проведених іншими дослідниками, дав можливість пояснити цей факт. Ознайомимося з одним з таких дослідів.

Кровоносні системи двох собак з фістулами шлунка з’єднали трубками, і в обох тварин починав витікати з фістул шлунковий сік. Очевидно, в стінках шлунка першої тварини при стиканні з їжею утворювалась особлива речовина, яка попадала в крав. Пройшовши разом з нею по кров’яному руслу обох собак, вона приносилась до шлункових залоз тварин і викликала соковиділення.

У результаті досліджень удалося установити також, що деяка частина речовин, що утворюються в шлунку при розщепленні білків, всмоктуються через слизову оболонку в кров. Ці речовини теж проходять з кров’ю по обох колах кровообігу і попадають до шлункових залоз, викликаючи соковиділення.

Тепер ясно, чому протягом усього часу. поки у шлунку знаходиться їжа, що перетравлюється, його залози виділяють шлунковий сік.

Напіврідка харчова кашка, що утворилася в шлунку, повільно пересувається в його звужену вихідну частину.

Зміна поживних речовин у кишечнику

В тонких кишках триває розщеплення поживних речовин, які містяться в харчовій кашці, що надходить у кишечник з шлунка. Хвилеподібні скорочення стінок кишок поступово просувають харчову кашку по кишечнику. Дуже важливі процеси розщеплення білків, жирів і вуглеводів, відбуваються в першому відділі кишечника – дванадцятипалій кишці, куди впадають вивідні протоки печінки та підшлункової залози.