Застосування мінеральних вод при виразковій хворобі та хронічному гастриті

Динаміку функціональних змін шлунка оцінювали по радіотелеметричним показникам і даним фракційного дослідження вмісту шлунка.Слід підкреслити, що реакції, які намічалися у хворих в “гострих” спостереженнях майже повністю закріплювались при курсовому лікуванні мінерально водою Черешенка. Тому у більшості хворих хронічним гастритом спостерігали підвищення кислотності вмісту шлунка, тобто прискорення кислотоутворюючої функції шлунка. І більшості хворих секреторну і кислотоутворюючу функцію шлунка оприділювали по методу Леп орського: кислотність, залишок, годинне напруження секреції дебіт-години вільної соляної кислоти до і після лікування. Надавали великого значення показнику дебіт-години вільної соляної кислоти як найбільш точному тесту ефективності лікування. Крім того, цей показник більше всього наближається до показника кислотності вмісту шлунка.

В результатів курсового лікування у хворих нормалізувались показники секторної функції шлунка або появлялась тенденція до їх нормалізації.

Мінеральна вода Черешенка викликає підсилену кислотоутворюючу функцію у деяких хворих. Причому непреривність регістрації показників радіо капсули дозволяє відмітити момент підсилення кислотоутворюючої функції шлунка. В середньому воно наступає на 40-50-й хвилині. По даним Н.І. Лєбєдєва, після введення подразника в шлунок серекерція появлялася через 29-65 хв.

В ряду випадків відмічали підвищення кислотності вмісту шлунка, особливо при кінцевому пониженому рівні її. Це зв’язано з кінцевим руховим станом шлунка при прискореній евакуації мінеральна вода поступає в дванадцятипалу кишку і починає понижувати кислотоутворюючу функцію з рефлекторних зон. По кривим показникам рН вмісту шлунка встановлено: спочатку рівень кислотності під впливом мінеральної води понижувався, а потім, по мірі поступлення її в дванадцятипалу кишку, він підвищувався.

Це було підтверджено і досліджено з безпосереднім введенням мінеральної води в дванадцятипалу кишку. В той час введення кип’яченої води при тих же умовах в осіб контрольної групи викликало дуже незначні зміни рівня кислотності вмісті шлунка. Сила продовження збуджуючої дії мінеральної води залежала від кінцевого функціонально стану шлунка: чим більше уповільнена евакуація і чим нижчий тонус шлунка, тим сильніша збуджуюча дія мінеральної води, і навпаки.

Вплив мінеральної води Черешенка на основній внутрішлунковий тиск визначали за допомогою радіотелеметрії. Крім того, досліджували рухову функцію шлунка при електрогастрорафії.

Зразу після одноразового прийому мінеральної води підвищувався тиск в шлунку. Потім, по мірі евакуації, у хворих хронічним гастритом вода викликала підвищення внутрішлункового тиску. В той же час введення кип’яченої води особам контрольної групи суттєво не впливало на цей показник. У хворих хронічним гастритом після курсового лікування тиск в порожнині шлунка підвищився.

В іншої групи хворих дослідували електропотенціал шлунка до і після курсового лікування мінеральною водою. До лікування у обслідуваних відмічені великі відхилення цього показника. Під впливом курсового лікування мінеральною водою Черешенка у хворих хронічним гастритом спостерігалось підвищення електропотенціала шлунка.

Як показали отримані дані, вплив мінеральної води Черешенка на основний внутршілунковий тиск і рухову функцію шлунка як в “гострих” спостереженнях, так і при курсовому лікуванню залежало від кінцевого функціонального стану шлунка: при кінцевій пониженій функції шлунка мінеральна вода часто підвищувала тиск, а при підвищеній – понижувала його.

Враховуючи, що гіпертонічні розчини прискорюють евакуацію, використовували цей принцип при призначенні тих чи інших розведень мінеральної води Черешенка. Для досягнення рухової функції шлунка і кишок і використовували 3-е і 4-е розведення води (гіпертонічні розчини), а 1-е і 2-е розведення її використовували при нормальній і підвищеній руховій функції шлунка.

Під впливом курсу лікування мінеральною водою появилась тенденція до нормалізації показників пепсиногену крові і уропепсина.

Зміна показників інкреторної діяльності шлунка в багато чому залежить від хімічного складу води і часу прийому їжі, так як існує тісний зв’язок між відділами уропепсина і мінеральним обміном.

Проведені дослідження дозволяють прийти до висновку, що хлоридно-сульфатно-натрієва вода Черешенка особливо показана при захворюваннях травного каналу, що супроводжується пониженням секретної і кислотно утворюючої функції шлунка.Мінеральна вода Ожевська. Проведено курсове лікування мінерально водою Ожевська хворих хронічним гастритом із секреторною недостатністю. Аналіз скарг і даних фізичного метода дослідження дозволив виявити позитивну динаміку клінічного протікання захворювання під впливом проведеної терапії. Методика прийому мінеральної води Ожевська в процесі курсового лікування у 30% хворих хронічним гастритом відрізнялась від загальноприйнятої. Основана вона на спостереженнях, проведених при комплексному вивченні впливу однократного прийому мінеральної води на стан килсотоутворюючої і моторної функції шлунка. Мінеральну воду приймали 3 рази в день двомоментна 100 мл за 20-25 хв. до прийому їжі і 150 мл безпосередньо перед їдою.