Функції і роль менеджменту персоналу в управлінні пдприємством (на прикладі швейної фабрики)

7. Згуртування колективу, створення систем и взаємовідносин у ньому, яка поєднувала б спільні трудові зусилля всіх працівників у досягненні цілей організації.

Згуртованість трудового колективу — ступінь міцності соціально-психологічних зв'язків між членами колективу.

Згуртованість свідчить, що колектив є певною цілісніс¬тю у межах організації, забезпечує його ефективне функціо¬нування, стійкість перед деструктивною дією зовнішніх і внутрішніх умов, сприяє розкриттю потенціалу кожного працівника.

8. Пропорційність у роботі. Відображає необхідність дотримання конкретних пропорцій між різними функціо¬нальними групами працівників за чисельністю, кваліфіка¬цією і обсягами виконуваних робіт з метою своєчасного, якісного, узгодженого в часі й просторі здійснення всіх ви-| робничих і управлінських функцій.

9. Гігієнічні вимоги. Передбачають певні стандарти освіт¬лення робочого місця, повітрообміну, температурного ре¬жиму, вологості, шуму та Інших чинників середовища, які впливають на здоров'я і працездатність людини.

10. Естетичні вимоги робочого місця ґрунтуються на вра¬хуванні залежності продуктивності праці людини від елементів зовнішнього оформлення середовища, в якому вона працює: вигляду приміщення і знарядь праці, кольорової гами, наявності квітів в інтер'єрі.

11. Режим праці. Встановлений в організації розпорядок роботи, який визначає тривалість трудового дня і трудового тижня, початок і закінчення ро¬боти, перерви. Основні вимоги до нього фіксують у прави¬лах внутрішнього розпорядку, розроблених відповідно до чинного трудового законодавства.

Отже, сукупність відносин між працівниками, між працівниками і керівниками створює соціально-психологічний клімат у трудовому колективі.

Соціально-психологічний клімат — характерний для організації комплекс норм, що визначають поведінку працівників.

Він обумовлює мотивацію працівників, ефективність їх праці, ступінь самореалізації, індивідуальні досягнення в системі організування праці.

ВИСНОВОК

Персонал (лат. рersonalis - особистий) – основний штатний склад працівників організації, які виконують виробничо-господарські й управлінські функції.

Менеджмент персоналу – це процес управління працівниками до цілеспрямованої поведінки або до виконання певних дій, спрямованих на досягнення певної мети. Тому управління персоналом є однією з найголовніших специфічних функцій менеджменту на підприємстві. Вона ефективна не тільки з економічної, але й з психологічної точки зору. В своїй курсовій роботі я намагалася довести, що сучасна філософія менеджменту основою управління персоналом вважає не примушування, а організаційні регулятори, побудовані на врахуванні психологічних особливостей людини. Це засвідчують розкриті в курсовій теорії управління персоналом.

В поданій роботі окреслено управлінське поле, основою якого є відповідний стиль керівництва, який виявляється у стабільних прийомах впливу керівника на підлеглих з метою здійснення управлінських функцій. Та основним чинником, що показує рівень управління персоналом є продуктивність праці і заробітна плата. Справедлива оплата за виконану роботу забезпечує добросовісне ставлення працівника до виконання свого завдання і є стимулом для покращення досягнених результатів.

В третьому розділі курсової роботи мною розкриті методи управління працівниками на Коломийській швейній фабриці. На основі проведеного аналізу господарської діяльності фабрики наведено форми оплати праці працівників і систему премій та винагород за досягнення високих показників господарської діяльності. Також приведені психологічні аспекти управління членів колективу фабрики за продуктивну діяльність.