Аналіз та оцінка системи мотивації персоналу на прикладі Полтавського ВБР

1.2 Характеристика району робіт

Район діяльності Полтавського ВБР - центральна частина Дніпровсько-Донецької западини. Нині роботи розгортаються на території таких родовищ: Опішнянського, Гадяцького, Машівського, Тимофіївського, Котилевського, Яблунівського, Руновщанського, Солохівського, Абазівського, Семенцівського, Новомиколаївського, Кулічихінського, вийшли бурінням на Захiдно-Солохiвське та Семиренкiвське родовище. Родовища знаходяться в межах Полтавської області на території Гадяцького, Котелевського, Лохвицького, Полтавського районів. Населені пункти зв’язані між собою шосейними і залiзничними магістралями. Зв’язок з родовищами здійснюється по ґрунтових дорогах, які практично не придатні для експлуатації автотранспортом в осінньо-зимовий i весняний період.

В економічному відношенні район робіт переважно сільськогосподарський. В останні роки отримала розвиток нафтогазова промисловість. З інших корисних копалин видобуваються торф, будівельні піски, лесовидні суглинки і підземні прісні води, які використовуються для місцевих потреб.

Розглянута територія являє собою горбисту рівнину з густою мережею ярів і балок.

Клімат району помірно-континентальний. Середньорічна температура повітря складає +5 - +70С. Середньорічна кількість опадів складає 500 - 600 мм. Замерзання рік починається у другій половині листопада, а скресання їх відбувається в березні - квітні. Тривалість осінньо-зимового періоду 4-5 місяців. Промерзання ґрунту досягає 1 м.

В районі родовища розвідані і розробляються цілий ряд родовищ будівельних матеріалів, які можуть бути використані при облаштуванні промислів по видобутку нафти і газу.

Джерелами цегельної сировини можуть служити також розроблювані поблизу Лохвицьке і Гадяцьке родовища суглинків, а також Пирятинське і Лохвицьке родовище піску з загальними запасами близько 1,5 млн. м3.В якості найближчої бази бутощебневої сировини можуть використовуватися родовища будівельних каменів Ісачківське-І і Ісачківське-ІІ (діабаз), а також розроблювані в Полтавській області Тахтаївське, Староорлинівське, Козубовське та інші родовища гранітів і кристалічних порід. Запаси діабазів Ісачковських родовищ складають 1,078 млн. м3.

Великими джерелами цементної сировини в північно-східній частині України є Новгород-Сіверське і Шебелинське родовища крейди і глин.

Основним джерелом водопостачання району є підземні води палеогенових і крейдових відкладів, які придатні як для господарсько-харчового, так і для технічного постачання.

Інтенсивно використовуються для централізованого водопостачання народного господарства води піщаних горизонтів харківської свити олігоцену, які мають невелику глибину залягання (80-140м) і характеризуються великою водообільністю. Дебіти свердловин складають від 4 до 12 м3 води за годину.

1.3 Матеріально-технічна база Полтавського ВБР

У 1975 році Полтавське УБР мало в своєму розпорядженні 7 бурових установок «Уралмаш - ЗД». Нині кількість установок зросла. По стану на 1.01.2003р. в Полтавському ВБР знаходиться в експлуатації 15 бурових установок, в т. ч.:

- з дизельним приводом - 7 шт.

- з електроприводом - 6 шт.

- із змішаним приводом - 2 шт.

Для буріння свердловин в управлінні успішно використовуються долота з полікристалічними алмазами, різальними установками, нові високомоментні турбобури збільшеної потужності телеметричні системи просторових параметрів похилого стовбура свердловини. В таблиці 1 наведено дані про установок, які використовуються на сьогоднішній день.