Аналіз та оцінка системи мотивації персоналу на прикладі Полтавського ВБР
Рисунок 3.6-Структура фонду оплати праці по категоріях працюючих 2002 р
Що стосується структури Фонду оплати праці щодо категорій працюючих, то протягом аналізованого періоду найбільшу частку в ФОП займала оплата праці працівників буріння ,а саме:93,78%, 93,72% ,93,8%, 95,72% і 95,5% у 1998 – 2002рр. відповідно. При чому фонд оплати праці робітників був у два рази більшим від фонду оплати праці службовців, що пояснюється великою чисельністю робітників. Частки у ФОП оплати праці непромислової групи і працівників ГТП були у 1998 - 2002рр. відповідно 4,31%, 4,44%, 3,42%, 1,44% та 2,75% для працівників непромислової групи, та 1,92%, 1,84%, 2,78%, 2,84% і 1,75% для ГТП.
Рисунок 3.7-Структура фонду оплати праці в цілому по ВБР за 1998-2002 рр
У структурі Фонду оплати праці найбільшу частку займав фонд основної зарплати : у 1998році він становив 53,08%, у 1999 році він зменшився на 0,93% і становив 52,15%, а у2000 році зменшився до 39,07%, у 2001р частка фонду основної зарплати зросла на 1,45% , а у 2002р зросла на 1,42%. Фонд додаткової заробітної плати у 1998році становив 29,97%, у 1999 році зріс до 30,67% і у 2000році зріс до 34,82 %. У 2001 році відносно 2000року частка додаткової зарплати зменшилась на 1,12% і становила 33,7%, а у 2002році він зросла і становила 34,15%. Що стосується частки інших заохочувальних і компенсаційних виплат у Фонді оплати праці , то він у 1979 році становила 16,95%, надалі зростала і у 2000 році становила 26,11%, у 2001 і 2002 він мала тенденцію до зменшення і у 2002 році становила 21,78%.
В колективному договорі ПВБР на 2000 рік передбачалося дуже багато різних пільг та доплат працівникам підприємства, але всі вони виплачуються за рахунок прибутку. Проте оскільки ВБР знаходиться на самофінансуванні і не одержує кошти ні від держави, ні від ВАТ "Укрнафта", але має дуже багато витрат, які потрібно виплачувати з прибутку, то і як в переважній більшості на державних підприємствах, Управління намагається зекономити на людському капіталі.
Так економія фонду заробітної плати у 2000р пройшла за рахунок зниження еквівалентної чисельності працівників проти планової середньооблікової чисельності на 37 чоловік в місяць. Зниження еквівалентної чисельності по якій нараховувалась зарплата досягнуто за рахунок надання відпусток без збереження зарплати в період перебування бурових бригад у "вікнах", а також переведення працівників апарату управління і підрозділів на Західній Україні на 4-х денний робочий тиждень на протязі 4-х місяців.
3.3 Аналіз нематеріальної мотивації у ПВБР
Матеріальні мотиви відіграють безумовно важливу роль у визначенні трудової поведінки робітників, однак, це не означає, що нематеріальні мотиви і стимули є другорядними. На поведінку людей в процесі діяльності все більший вплив справляє трудова мотивація, яка породжується самою роботою, тобто її змістом, умовами, організацією трудового процесу, режимом праці тощо. Кожна людина має потребу у змістовній, цікавій, корисній роботі, пристойних умовах праці. Він прагне до визначеності перспектив свого зростання. Кваліфікований працівник відчуває самоповагу, самоствердження, коли результати його роботи оцінюються високо як ним самим , так і суспільством.
Велика роль належить і статусній мотивації. Він є внутрішньою рушійною силою поведінки, пов'язаної з прагненням людини зайняти вищу посаду, виконувати складнішу і відповідальнішу роботу, працювати у сфері діяльності, яка вважається престижною, суспільно значущою.
В цьому контексті розглянемо освітній рівень працівників ПВБР та його зв'язок з задоволеністю роботою.
Таблиця 3.5 – Освітній рівень працівників ПВБР 1998-2000рр
Таблиця 3.6 – Освітній рівень працівників ПВБР 2001-2002рр
Рисунок 3.8-Динаміка чисельності працівників з вищою освітою за 1998-2002роки
Рисунок 3.9-Динаміка чисельності працівників з середньою технічною освітою за 1998-2002рокиРисунок 3.10-Динаміка чисельності працівників з середньою освітою (практики) за 1998-2002 роки
Опитування працівників дало змогу виявити певну закономірність між рівнем освіти та ставленням до праці.