Аналіз та оцінка системи мотивації персоналу на прикладі Полтавського ВБР

Х1 – середня заробітна плата працівника, грн,

Х2 – затрати на підготовку та перепідготовку кадрів,

Х3 – затрати на соціальні пільги та гарантії,Х4 – затрати на управління кар’єрою,

Х5 – затрати на організацію праці,

Х6 – коефіцієнт трудової дисципліни, %.

Відібрана для кореляційно – регресійного аналізу вихідна інформація після первинної обробки була представлена у вигляді матриці вихідних даних і використана для розрахунку на ЕОМ за спеціальною програмою. Вихідна матриця та результати розрахунку представлені на машинограмі (Додаток А). Об’єктом дослідження є продуктивність праці одного працівника за п’ятирічний період з 1998 по 2002р. з розбивкою по кварталах.

Для визначення ступеня однорідності досліджуваної інформації необхідно дослідити статистичні характеристики відібраних для аналізу незалежних змінних, які наведені в таблиці 3.15.

Як показують дані таблиці 3.15 вихідна інформація не є однорідною. Спостерігається найбільша варіація значень для факторів: Х1 – 42,55%, Х2 – 153,24% та Х5 – 78,19%. Отже можна сподіватись, що на ПВБР є резерви росту продуктивності праці за рахунок зміни рівня середньої заробітної плати, затрат на підготовку та перепідготовку кадрів та затрат на організацію праці.

Таблиця 3.9-Статистичні характеристики відібраних для аналізу факторів

Для оцінки тісноти зв’язку між досліджуваною функцією і кожним із відібраних незалежних факторів використовують коефіцієнт часткової кореляції, числові значення якого приведені в таблиці 3.16.

Таблиця 3.10-Коефіцієнти часткової кореляції

Числові значення коефіцієнта часткової кореляції, окрім коефіцієнтів для Х2 і Х6 вказують на достатньо тісний зв’язок досліджуваної функції і незалежних змінних.

Для побудови економіко-математичної моделі продуктивності праці скористаємося методом регресійного аналізу, що наведений у таблиці 3.17.

Таким чином для подальшого аналізу вибираємо рівняння виду:

У=3,66+0,0042Х1+0,00014Х3+0,000007Х5

Для оцінки значимості параметрів даної моделі порівняємо розрахунковий і табличний критерії Фішера. Оскільки, FSрозр.=381,81>3,24=FSтабл. ,то можемо зробити висновок про те, що описане вибраним рівнянням явище відповідає дійсності і його можна використати для економічної інтерпретації.

Коефіцієнти регресії при відповідних незалежних змінних вказують на абсолютну зміну функції при зміні певного Х на одиницю. Так при збільшенні рівня середньої заробітної плати, затрат на соціальні пільги і гарантії та затрат на організацію праці на одиницю (1 грн) збільшення продуктивності праці відповідно складе: 0,0042; 0,00014; 0,000007.

Таблиця 3.11 – Результати регресійного аналізу

Коефіцієнт еластичності показує відносну зміну досліджуваної функції в залежності від зміни відповідного фактора на 1%. Тобто при зміні рівня середньої заробітної плати, затрат на соціальні пільги і гарантії та затрат на організацію праці на 1% продуктивність праці зміниться відповідно на 0,17%, 0,31% та 0,16%