МЕТОДИ УПРАВЛІННЯ ТРУДОВИМ КОЛЕКТИВОМ

При високій якості індивідуальної праці такими сти¬мулами є підвищення рівня відповідальності (делегування пов¬новажень, що дає змогу працівнику приймати рішення від імені керівництва, почесне доручення представляти під¬приємство в інших організаціях, виступити з доповіддю чи повідомленням на нараді та ін.); зміцнення авторитету працівника, що відзначився, публічною похвалою, високою оцінкою результатів йо¬го праці у присутності інших співробітників; зарахування до резерву на заміщення керівної поса¬ди, показ особистої перспективи (просування по служ¬бі), розкриття перед працівником перспектив розвитку підприємства, організації і у зв'язку з цим прогноз слу¬жбового зростання працівника; особиста неформальна похвала підлеглого в процесі ділових контактів, моральна підтримка, іменні поздоров¬лення із знаменними датами; рекомендація працівника для виступу в пресі, по ра¬діо, в телепередачі про передовий досвід свого колек¬тиву (чи про особистий досвід); направлення адміністрацією листів про трудові успіхи молодих працівників їхнім батькам.

При низькій якості індивідуальної праці моральними стимулами є особиста бесіда з підлеглими, аналіз показників пра¬ці, причин невиконання завдань, доручень, наказів, роз¬поряджень керівників підприємства; публічна форма аналізу роботи в присутності інших працівників; доброзичлива, позитивна і конкретна критика допу¬щених недоліків; пониження відповідальності — позбавлення права самостійно приймати рішення, підписувати документ» та ін.

Стимулювання інтересу до праці здійснюється за¬охоченням удосконалень у роботі сумлінних працівників, створенням «ядра ветеранів», організацією відряджень. на інші підприємства для ознайомлення зі станом справ та ін.

Велику увагу слід приділяти стабілізації особового складу — виключенню причин плинності кадрів.

Соціальне планування як метод соціального управління реалізується складанням плану соціального роз¬витку організації (підприємства). План соціального розвитку, як правило, складається з чотирьох розділів:

1—«Удосконалення соціальної структури колек¬тиву»;

2—«Удосконалення умов праці, охорона її та зміц¬нення здоров'я працівників»;

3 — «Підвищення життєвого рівня, поліпшення жит¬лових та культурно-побутових умов працівників»;

4 — «Підвищення трудової та громадської активно¬сті працівників, розвиток самоуправління».

План соціального розвитку трудового колективу— органічна складова частина комплексного плану (про¬грами) економічного і соціального розвитку підприємст¬ва (організації), в якій передбачається науково обгрун¬тована і матеріально забезпечена система заходів щодо удосконалення структури колективу, формування і най¬більш повного задоволення матеріальних і духовних по¬треб працівників.

Планування соціального розвитку повинно виплива¬ти з базового рівня розвитку (соціального паспорту ко¬лективу), включаючи завдання по його змінах (соціальний прогноз) і містити перелік конкретних заходів з строками реалізації їх, відповідальних осіб, розмірів га джерел фінансування.

Перший розділ «Удосконалення соціальної структу¬ри колективу» повинен містити дані про планові зміни співвідношення між оперативними, інженерно-технічними працівниками та службовцями у зв'язку з кваліфікаційно-професійними змінами, скороченням застосу¬вання фізичної праці, механізацією і автоматизацією виробничо-господарських та управлінських процесів. У цьому розділі планується також підвищення рівня за¬гальної та професійної освіти, статево-вікові зміни складу працівників, заходи щодо управління рухом кадрів.

У другому розділі «Удосконалення умов праці, охо¬рона її та зміцнення здоров'я працівників» передбача¬ється усунення виробничих факторів, які становлять не¬безпеку для життя і здоров'я людей, призводять до нер¬вово-психічних перевантажень, запобігання і зниження виробничого травматизму і захворювань, поліпшення медичного обслуговування.Третій розділ плану соціального розвитку «Підвищен¬ня життєвого рівня, поліпшення житлових та побутово-культурних умов працівників» охоплює заходи .щодо удосконалення організації заробітної плати, матеріаль¬ного і морального стимулювання. Великого значення надається у цьому розділі поліпшенню житлово-побуто¬вих умов, роботі дитячих закладів, баз відпочинку, культурному і побутовому обслуговуванню працівників. При цьому особлива увага приділяється зменшенню питомої ваги працівників з низькою заробітною платою і доходами на одного члена сім'ї. Крім того, планують кошти підприємства, виділені на спорудження житла, допомогу працівникам в індивідуальному і кооператив¬ному будівництві.