Використання мотивації у практичному менеджменті

Міжособиста мотивація. По значимості слідом за фізичною і психологічною мотиваціями слідує міжособиста мотивація. Багато людей шукають під час подорожі необхідні їм соціальні контакти. Вони прагнуть завести відношення з іншими що подорожують або познайомитися з місцевими жителями. Велике значення в цій групі мотивацій займають відвідування друзів, знайомих, родичів.

Культурна мотивація. Знайомство з іншими країнами, із їхніми звичаями, традиціями і мовами стоїть в даній групі на першому місці. Далі слідують інтерес до мистецтва, відвідування спортивних заходів, а також релігійні причини.

Мотивація престижу і статусу. Для групи туристів із такою мотивацією характерно те, що вони чинять подорожі з метою розвитку своєї особистості. Крім того, основна ціль мандрівників цієї групи - домогтися загального визнання й утримати його. Розвиток особистості частіше усього пов'язано з фаховим підготуванням, а також із підвищенням кваліфікації або перепідготовкою.Якщо ви подумаєте про свою відпустку, то, можливо, зможете встановити, що на ухвалення рішення з приводу визначеної подорожі вплинуло декілька мотивацій. Часто відбувається так, що мотивації подорожей не виключають один одного, а, навпаки, доповнюють, навіть якщо вони належать до різноманітних груп. Мотиви подорожей можуть бути навіть суперечливими.

П р и к л а д. У відпустці прагнуть одержати спокій і відпочинок, але одночасно розмаїтість і спілкування.

1.2.Мотивація трудових відношень.

У цьому змісті мотивація розглядається нами як сукупність стимулів, що спонукають робітників до активної трудової діяльності, тобто після проведення організаційних заходів менеджер повинний забезпечити успішне виконання роботи. У цих цілях використовуються:

а) стимулювання, тобто спонукування робітників до активної діяльності за допомогою зовнішніх чинників (матеріального і морального стимулювання);

б) власне мотивування, тобто створення у робітників внутрішнього спонукування до праці. Головними тут є зацікавленість у праці, потреба в трудовій активності і задоволеність від її.

Це свідчить про те, що поведінка людини завжди мотивована. Він може трудитися ретельно, із наснагою й ентузіазмом, а може й ухилятися від роботи. Поведінка особистості може мати і будь-які інші прояви. Завжди варто шукати мотив поведінки людини.

Мотивація - це процес спонукування себе й інших до діяльності для досягнення особистих цілей і цілей організації.

Традиційний підхід до мотивації грунтується на вірі в те, що співробітники - це усього лише ресурси, активи, що повинні ефективно працювати. Але після промислової революції наше товариство ставало усе більш складним. Технічний прогрес радикально змінив відношення людей до праці і повсякденного їхнього існування. У результаті менеджер щодня зштовхується з тим, як мотивувати діяльність співробітників, тобто як направити їхню енергію на виконання визначеної роботи.

Особисте задоволення від добре виконаної роботи і гордість за плоди своєї праці прищепили робітникам почуття цілі. Це не менше важливо, чим гроші (із погляду мотивації праці). Менеджерів завжди цікавило, у яких умовах людина мотивована до роботи з чужого завдання. Цей інтерес зростав у міру розширення особистих свобод підпорядкованого і його перетворення в часткового сопідприємника. Чим свободніше стає людина, тим важливіше для нього усвідомлення того, що їм рухає, і що змушує приносити більше користі.

Людина, що одержала в процесі навчання, підвищення кваліфікації і накопичення виробничого досвіду знання і навички, хоче застосувати своє уміння в праці. І чим більше йому це вдасться, тим більша ступінь його задоволеності, а відповідно і ступінь виразності мотивів. У такому випадку співробітник вважає цілі організації своїми цілями.

Прагнення людини реалізувати себе у своїй справі безперечно: так уже він улаштований. Там, де управління й організація праці надають співробітникам таку можливість, їхня праця буде високоефективна, а мотиви до праці - високими. Отже, мотивувати співробітників - це, виходить, торкнутися їхніх важливих інтересів, дати їм шанс реалізувати себе в процесі трудової діяльності.