Використання мотивації у практичному менеджменті
Введення.
Серед комплексу проблем менеджменту особливу роль грає проблема удосконалювання керування персоналом фірми. Задачею цієї області менеджменту є підвищення ефективності виробництва за рахунок усебічного розвитку і розумного застосування творчих сил людини, підвищення рівня його кваліфікації, компетентності, відповідальності, ініціативи.
Управління персоналом включає в себе багато складових. Серед них: кадрова політика, взаємовідносини в колективі, соціально-психологічні аспекти управління. Ключове ж місце займає визначення засобів підвищення продуктивності, шляхів росту творчої ініціативи, а так само стимулювання і мотивація робітників.
Дана робота охоплює широкий спектр проблем, пов'язаних із перерахованими вище складового персонального менеджменту і, головним чином, із мотивацією підлеглих. Робота являє собою спробу синтезу декількох популярних теорій раціональної мотивації. Так само в роботі міститься аналіз причин низкою ефективності праці, відбита концепція вибору того або іншого методу стимулювання діяльності людини.
Розділ 1. Мотивація як функція управління
При розгляді даного питання менеджмент орієнтується на два аспекти цієї проблеми: мотивацію (мотиви) подорожей і мотивацію трудових відношень.
1.1. Мотиви подорожей.
Ціль поїздки (мотив, що спонукає людини подорожувати) - це причина, при відсутності котрої дана поїздка не відбулася б. Інформація про ціль подорожі потрібна, насамперед, для того, щоб правильно розділити туристські ринки на сегменти і визначити цільові ринки, призначені в основу розробки моделі управління туристськими потоками і маршрутами.
Варто мати на увазі, що група, що подорожує, тобто група людей, що спільно чинять поїздку, має, як правило, тільки одну основну ціль відвідування. Водночас у кожного члена групи може бути і своя, відмінна від групової, мотивація подорожі. У зв'язку з цим для менеджменту дуже важливо одержати відповідь на питання про те, яким способом можуть бути систематизовані причини (мотиви) подорожей. Для відповіді на це питання розглянемо такий приклад:
Пані Ш. працює архітектором. Вона одержала запрошення взяти участь у конференції в Барселоні (із 1 по 8 березня). Пані Ш. приймає рішення відправлятися в поїздку в Іспанії по різних причинах: з одного боку, її зацікавив порядок денний конференції; з іншого боку - вона сподівається, що на початку березня в Барселоні вже тепло, і вона зможе насолоджуватися сонцем. Крім того, у вільне між засіданнями час можна буде познайомитися з містом і відвідати музеї.
Чи можна сказати однозначно, який мотив спонукав пані Ш прийняти запрошення і відправлятися в поїздку? Приклад не розкриває цього.
Як у даному випадку, так частіше усього і у всіх інших єдиний мотив виділити не можна. Ситуація ускладнюється тим, що причини, що супроводжують подорожі, лежать частіше усього в підсвідомості, а на перший план висувається відразу декілька причин. Саме тому прийнято говорити про мотивацію подорожі. У зв'язку з цим доцільно виділити п'ять основних груп мотивацій подорожей.
Фізична мотивація. Фізична мотивація підрозділяється на відпочинок, лікування і спорт. Якщо основною причиною подорожі є відновлення фізичної сили, то на першому місці стоїть відпочинок. Якщо повинне бути відновлене здоров'я, вирішуючим чинником буде оздоровлення, лікування. Якщо під час відпустки в першу чергу шукають розвантаження і рух для тіла, то в такому випадку найважливішою фізичною мотивацією є спорт.
Психологічна мотивація. Головна психологічна мотивація подорожі - бажання піти від повсякденної рутини і побачити що-небудь нове, необхідність зміни обстановки і розслаблення. До психологічної мотивації відноситься також і зміна вражень.
Обидві ці мотиваційні групи - фізична і психологічна - представляють особливий інтерес, як для сучасного туризму, так і для ефективного менеджменту.