Загальна характеристика Масовоінформаційної діяльності
Розвиток інформаційних технологій як способів, прийомів, пр¬цесів, засобів організації інформаційної діяльності, теоретич¬них знань про них є складником розвитку культури народу, ос¬кільки вони пов'язані з освоєнням важливої й складної форми ру¬ху матерії - інформації. “Так, в історії культури, згідно з філо¬софією процесу, визначним представником якої став амери¬кан¬ський філософ Чарлз С. Пірс (1839-1914), етап ціле¬спрямова¬ного перетворення і використання інформації є третім, вищим ета¬пом розвитку культури людства і технологій зокрема. Цей іс¬то¬ричний порядок розвитку технологій - від ціле¬спря¬мованого перетворення і використання матеріальних предметів (перший етап) та цілеспрямованого перетворення і використання енергії (другий етап) аж до цілеспрямованого перетворення і викор謬¬стан¬ня інформації (третій етап) - є водночас логічним поряд¬ком, оскільки енергетичні носії і машини передбачають існування звичайних засобів праці, а також вони є необхідною передумовою розвитку і використання інформаційних носіїв - комп'ютерів, супутників тощо” [Різун В. В., 9].
Наявність технології праці лежить в основі розвитку певного ви¬роб¬ництва та цілої індустрії. Успіх розвитку інформаційної інду¬стрії незмінно пов'язаний зі створенням досконалих засобів органі¬зації праці, з автоматизацією процесів ін¬фор¬¬маційного виробницт¬ва. Автоматизація виникає лише на високотехнологічних ділянках виробничих процесів, оскільки схематичне, автоматичне виконання пев¬них виробничих операцій, введення будь-якого пристрою в дію може бути лише там, де виробничі операції легко формалізуються або успішно були формалі¬зо¬ва¬ні, а значить, глибоко усвідомлені, про¬аналізовані. Автоматизація виробничих про¬це¬сів є проявом ви¬ского рівня технологізації виробництва і складовою части¬ною будь-яких технологій.
Інформаційні технології базуються на понятті інформації як “знятого” в нежи¬вому матеріалі відображення дійсності, яке от¬ри¬мують, зберігають, переробля¬ють, видають, розподіляють і ви¬ко¬ристовують. Уже цей перелік операцій, на думку В. П. Ка¬ши¬рі¬на, свідчить про те, що інформація є предметом і продуктом інфор¬маційної індустрії і подібна до речовини та енергії. Заслуга в цьому перш за все належить кібернетиці [Каширин В. П., 58].
Основними атрибутами будь-якої технології є технологічний пре䬬¬¬мет (об'єкт), технологічні засоби праці та технологічний про¬цес [Гуманітарні технології, 13]. Технологічний процес скла¬дається з багатьох операцій, які в своїй сукупності можуть стано¬вити певну техніку. Таким чином, технологічний процес може бути визначе¬ний як система технік, що використовуються для досягнення певної мети.В інформаційному виробництві технологічним предметом є ін¬фор¬мація на пев¬ному носії, або засіб масової комунікації. Техноло¬гіч¬ними засобами праці є засоби отримання, зберігання, об¬роб¬ки і т. д. інформації на матеріальних носіях. Сюди на¬ле¬жить, зокрема, ко쬬п'¬¬ютерна техніка, поліграфічні машини. Технологічний про¬цес включає процеси збору інформації, її обробки, аналізу, зберігання, виго¬тов¬лення, тиражування, поширення. Відповідно, виділяються тех¬ніки: техніка збру інформації, техніка аналізу тощо. На жаль, система технік для інформа¬цій¬них технологій не досить розгалуже¬на і відпрацьована, що пов'язано з немож¬ливістю алгоритмізувати й автоматизувати сьогодні деякі комунікаційні про¬цеси. Так, вибір актуальної теми, її аналіз важко уніфікуються й алгоритмізу¬ються.
Способи організації виробничого процесу і сам виробничий прцес залежать від предмета праці, від знання про нього. У цьому ви¬пад¬ку прийнято говорити про матеріалознавство як основу тех¬ноло¬гічного процесу, оскільки від знання про предмет праці зале¬жить і сама організація праці. Тому знання про матеріальні носії інформації й саму інформацію (газету, журнал, книгу, телепе¬редачу, текст, ви¬дання тощо) є основою інформаційної технології.
Щодо технологічних засобів, то інформаційна індустрія все ж не є багатою, про що свідчить неспроможність наших машино¬будівних технологій виготовляти такі машини, які б змогли мате¬рі¬алізувати тех¬ніки аналізу, змістової обробки інформації та ін. Іс¬ну¬ючі технічні засоби, що вже стали традиційними,- магнітофон, друкарська ма¬шин¬ка, радіоприймач тощо - виконують здебіль¬шого репро¬дук¬тив¬ну функ¬цію і можуть матеріалізувати тільки ті операції, які пов'язані з від¬творенням голосу та зображення. Ці засоби виконують свою про¬дук¬тивну роль, але особливого зна¬чен¬ня вони набувають в ком¬плексі з новітніми технічними засобами, до яких необхідно від¬нести, зок¬рема, комп'ютерну та іншу елек¬тронну техніку. Ця тех¬ніка прин¬ц謬пово відрізняється від репро¬дуктивних технічних засо¬бів. Вона, пряд із функцією відтво¬рен¬ня, здатна матеріалізувати операції от¬р謬мання, збереження та обробки інформації. Людський мозок, попри всю його доско¬на¬лість, не здатен зберігати й обробляти швидко¬плин¬ний інфор¬маційний потік. Електронна техніка уможли¬вила ма¬те¬ріалізацію ін¬формаційних процесів і дала поштовх для розвитку комп'ютер¬них інформаційних технологій.
Комп'ютерна техніка завдяки своїй здатності керувати інфор¬ма¬ційними процесами стала важливим технологічним засобом в інфор¬ма¬ційній сфері. Сучасний фахівець фактично має під рукою (1) ін¬фор¬маційне джерело у вигляді банків даних, де інформація є мало¬дискретною (малорозірваною) у просторі й часі, доступною зав¬дяки інформаційним мережам у будь-якому куточку земної кулі; (2) ана¬літичний пристрій, який допомагає фахівцю приймати рішен¬ня; (3) ді¬агностичний пристрій, здатний контролювати си¬ту¬ацію взає¬мо¬дії фахівця з технологічним об'єктом і коригувати дії фахівця; (4) кі¬бернетичний пристрій, що здатен керувати діями фа¬хівця через си¬стему інтерфейсних пристроїв (динамік, принтер, монітор, телефон тощо).