Загальна характеристика Масовоінформаційної діяльності
Загальна характеристика Масовоінформаційної діяльності
Теорія масової комунікації.
Слово комунікація прийшло до нас через англійську мову (communication) від латинського communicare, що означає “пере¬бувати у зв'язку, брати участь, об'єдну¬ва¬тися”. Слова communi¬¬¬cate, community, communication однокореневі. Українськими від¬по¬від¬ни¬ками є сполучатися, спілкуватися, спілка, спільнота, спілкування. Російськими, відповідно, общий, общество, об¬щать¬ся, общение, приобщить. Як бачимо, ідея єдності, об'єднан¬ня, зв'язку зі спільнотою є визначальною для поняття комуніка¬ції, або спілкування. Спілкуватися ¬- то є ставати членом спіль¬ноти, а це означає співпереживати, ставати духовно близьким, дотримуватися норм співжиття. Визначальним тут є зв'язок між членами спільноти, але безперечно цей зв'язок має бути не так фізичним, як духовним. Факт духовної єдності й наявність спільних форм духовного зв'язку творять спільноту. Спілкування, або комунікація, й означає встановлення такої єдності за допомогою відповідних форм духовного єднання (духовних зв'яз¬ків). Духовне єднання є нічим іншим, як роботою душі й розуму. Таким чином, порозуміння є важливим чинником спілкування, оскільки тільки розумове єднання може свідчити про спілчанську єдність, єдність думки і справи.
Отже, спілкування, якщо воно відбувається, передбачає такі ознаки:
1) комунікаторів - тих, між ким відбувається спілкування, зокрема комуніканта - того, хто ініціює процес спілкування, ви¬ступає його адресантом, і комуніката - того, на кого спрямоване спілкування і хто є його адресатом;
2) духовно-інтелектуальну єдність тих, хто спілкується, - спі¬ль¬ну свідомість, спільну культуру;
3) спільну форму духовного буття - мову;
4) при потребі загальнозрозумілі знакові системи, що замі¬ню¬ють мову в певних ситу¬аціях, - письмо, іноземні мови та ін. зна¬кові системи;
5) при потребі створені спільнотою засоби спілкування - кни¬ги, періодичні видання тощо;
6) соціально-психологічну здатність до спілкування - здатність говорити, ви¬слов¬лювати думки, почуття згідно з виконуваною соці¬аль¬ною функцією й соці¬аль¬ними приписами та здатність слухати, сприймати й розуміти висловлене залежно від соціальної функції слухача/читача, а також соціальних вимог.
Основними результатами успішного спілкування завжди є взає¬мо¬порозуміння й згода: згода слухача з мовцем, згода чинити, як того вимагає співрозмовник і ситуація. Процес спілкування може бути ускладнений суперечками, непоро¬зумінням, але спілкування завжди має завершуватися повною згодою. Згода на 30% означає те, що спілкування, на жаль, теж відбулося лише на 30%. Тому важ¬ливими під час спілкування є вміння й методи переконання спів¬розмовника, аби забезпечити повну згоду й уникнути конфліктності у комунікативній ситуації. Ці вміння входять у професіограму фа¬хів¬¬ця з питань спілкування, а методи переконання є підґрунтям йо¬го професійних знань. Основний конфлікт під час спілкування - це конфлікт між співрозмовниками при відсут¬ності згоди через непорозуміння. Комунікація завжди є тривалим процесом, що пере¬буває у стадії пошуку порозуміння і згоди. Комунікація - це не ре¬зуль¬тат, це процес пошуку результату.
У цій лекції ми обмежимося лише короткою характеристикою явища спілкування. Зазначимо тільки, що спілкування як термін є повним синонімом термінові комунікація. Наша дисципліна могла б називатися “Теорія масового спілкування”. Але чому ж ми віддаємо перевагу слову комунікація?
Назвемо причини нашого вибору.
1. Найголовніша причина - поширеність терміна комунікація у науці та виробничій сфері на позначення процесу спілкування, пов'язаного з діяльністю засобів масової комунікації й журналі¬ст謬кою. Зверніть увагу на існування хоч би таких назв: міжнарод¬них неурядових організацій - Міжнародна асоціація медіа- та комунікаційних досліджень, Всесвітня асоціація християнської кму¬нікації, Центр комунікації та прав людини і т. п.; монографій, нау¬кових збірників, підручників - Теоретико-методологічні ос¬но¬ви вивчення змісту масової комунікації, Элементы теории ком¬муникации, Теория и практика коммуникации, Теорія кому¬ні¬ка¬ції, Масова комунікація, Ценности и символы в массовой ком¬муни¬кации і т. д.2. Певна обмеженість слова спілкування щодо функціонування його у науковій і виробничій сферах. Наше слово має переважно нетермінологічний характер вживання, що зумовлено експансив¬ним вторгненням кальки інтернаціонального слова communication через англійську та інші романо-германські мови у нашу науку й прак¬тику, оскільки питання вивчення процесів спілкування (кому¬нікації) у західній науці було поставлено набагато раніше, ніж в українській чи російській. Вже на початку ХХ століття “бурх¬ли¬вий розвиток преси, що досягла масових тиражів, а також доку¬ментального й художнього кінематографу, активне впровадження радіо в побут привернули до них увагу, породили переконання, що ці мас-медіа мають неабияку владу над масовими аудиторіями, впливають на суспільну думку, змінюють ставлення та поведінку, нав'язують політичні орієнтації” [Зернецька, 19]. Все це якоюсь мірою привело до тлумачення кальки англійського слова комуні¬ка¬ція як терміна з багатозначною структурою і обмеженого вжи¬вання рідного слова спілкування на позначення, зокрема, процесів масової комунікації.