Загальна характеристика Масовоінформаційної діяльності

Я намалював вам жахливу картину впливу на людей. Як бути? Чи можна обмежити людство у втручанні в процеси комунікації? На якому рівні варто розглядати вплив на маси?Думаю, я не зроблю відкриття, коли скажу, що поступ людства в пізнанні самого себе і своїх процесів зупинити не можливо. При¬му¬сова, диктаторська зупинка людства матиме такі ж жахливі на¬слід¬ки, як і, скажімо, зомбування мас. Людству нічого більше не залишається, як тільки скерувати свою розумову енергію у пра¬виль¬не русло, хоч межа між “правильним” і “неправильним” на¬стіль¬ки хистка, що її неможливо завжди правильно провести.

В усі часи комунікація як вплив людини на людину залишиться і на рівні поведінки, зокрема, у побутових ситуаціях, простих ситу¬а¬ціях мовлення, і на творчо-діяльнісному рівні, коли, наприклад, учи¬тель готується до уроку, лектор до виступу й прогнозує реак¬цію ау¬ди¬торії. Але ніхто не заборонить людству розглядати кому¬ні¬кବцію і на виробничо-діяльнісному рівні. Інша річ, на що має бути спря¬мована така комунікація. Це вже залежить від виховання, куль¬тури тих, хто розглядає комунікацію як працю, спрямовану на пере¬творення мас з одного стану в інший. А хіба комунікація, вклю¬чена у сферу педагогічної діяльності, не є позитивним факто¬ром у формуванні молодшого покоління? Хіба такої комунікації треба боятися? Не можна допускати культової комунікації, яку пе¬ре¬жив колишній Радянський Союз, фашистсько-гебельсівської пр¬¬па¬ганди, якої зазнала Німеччина. Треба на сторожі слова й дій по¬ставити честь і совість, мудрість і далекоглядність, щоб уникну¬ти спілкування як форми духовного рабства і закабалення, розроб¬ле¬ної у царстві темних сил і застосованої до людей за шкідливими тех¬но¬ло¬гіями.

Виробничий підхід до процесу масової комунікації був зумов¬ле¬ний самою структурою масової комунікації та переходом люд¬ства на рівень побудови індустріального суспільства. Якщо усне спілкування могло мати пове¬дінковий характер, то письмове, пов'¬яза¬не зі створенням текстів, так чи інакше набувало творчого ха¬рак¬теру, оскільки мовець уже свідомо працював над твором,, тво¬рив свою картину світу. В той же час написання текстів твору, зокрема, їх дублю¬вання набувало виробничого характеру, бо було пов'язане з ви¬готов¬ленням знакових форм твору за певними прави¬ла¬ми й на ос¬но¬ві конкретних друкарських технологій, що час від часу удо¬скона¬лювалися.

З розвитком технологій у виробничу сферу потрапили й такі про¬цеси масової комунікації, як збір даних через інформаційні ме¬ре¬жі й збереження інформації у вигляді банків даних, виробництво носіїв інформації - книг, газет, журналів тощо, виготовлення засо¬бів масової комунікації як інформаційно-знакових систем, які, з од¬ного боку, є творчим продуктом, бо створені одним або кількома авторами, дизайнерами, художниками, редакторами, сценаристами, режисерами тощо, а з іншого боку, оформлені за певними прави¬лами й стандарта¬ми й розмножені у великій кількості. Таким чи¬ном, у структуру масо¬вої комунікації, особливо професіональної, були включені виробничі процеси, що лягли в основу виникнення інфор¬маційної індустрії.

2. Намагання поставити масову комунікацію на рейки виробни¬цтва дало поштовх розвитку масовоінформаційної діяльності як ви¬роб¬ни¬чої й становленню галузей інформаційного виробництва, та¬ких як преса, телебачення, радіомов¬лення, книговидання тощо.

Особливого розвитку масовоінформаційна діяльність набрала в ХХ столітті, позначеному глобальними економічними й соціаль¬ни¬ми трансформаціями. В той же час світова інформаційна індустрія, що сформувалася на основі розвиненої масовоінформаційної діяль¬нсті, стає причиною глобальних трансформацій у світі. Як заува¬жує до¬слі¬д¬ниця О. В. Зернецька, характер цих нових глобальних тран¬с¬фор¬ма¬цій “великою мірою визначається й тим, що людство нині вступає в ін¬формаційну еру - еру складних процесів комуні¬каційної револю¬ції, інформаційних вибухів, які врешті-решт впли¬ва¬ють на встанов¬лен¬ня нового світового порядку”. І далі: “Глобаль¬ний розвиток си¬стем масової комунікації дедалі більше впливає на епохальні зрушен¬ня” [Зернецька О. В., 7].

Інформаційна індустрія (або індустрія ЗМК, чи мас-медіа) зай¬мବється, зокрема, виробництвом носіїв ма¬сової інформації як засо¬бів ма¬со¬вої кму¬¬нікації, формує інформаційний простір держави, ве¬де по¬лі¬тику в ін¬фор¬маційному просторі, збирає, зберігає, пере¬робляє й по¬ш謬рює ін¬фор¬мацію. Становлення й розвиток інформа¬ційної інду¬стрії як сфери виробництва засобів масової комунікації (ЗМК), або засо¬бів масової інформації (масового інфор¬мування) (ЗМІ), зу¬мов¬лений (1) роз¬ширенням сфери інформаційних потреб су¬¬спіль¬¬ст¬ва, (2) су¬спіль¬но-економічним і науково-технічним роз¬вит¬¬ком су¬спіль¬ства, (3) процесами глобалізації системи масової кому¬нікації, а також інших комунікаційних систем - виробничих, про¬фе¬сій¬них тощо.

Свідченням розвитку інформаційної індустрії в Україні є хоч би такий факт: у 1997 році в Україні було зареєстровано 4824 періо¬дичні видання, у 1999 - 5700 [Цит. за: Масова комуніка¬ція, 7; Основи, 510].За даними С. С. Свириденка на 1989 рік, з початку XV ст. ін¬фор¬¬ма¬ційний потік зріс десь у 30 разів. Щорічно у світі друку¬ється близько 100 тис. журналів шістдесятьма мовами, 5 млн. наукових статей, книг, брошур, 150 тис. дисертацій і звітів. Таке найважли¬віше для науково-технічного прогресу джерело інфор¬мації, як все¬світній фонд списку винаходів (патентів) становить близько 500 млн. сторінок тексту і щорічно поповнюється на 1 млн. доку¬ментів. Щохвилини у світі друкується близько 2 тис. сторінок наукових текстів [Свириденко С. С., 9; Різун В. В. та ін., 3-4]. Зрозуміло, що такий обсяг інформації не може збиратися, збері¬га¬тися, аналізуватися, оброблятися, готуватися й поширюва¬тися без спеці¬альних методів, технік, технологій, без технічних засо¬бів. Ще у травні 1984 року на міжнародному семінарі в Бала¬тон¬сеплаке (Угорщина), який відбувся з ініці¬а¬ти¬ви Інституту до¬слі¬¬джень і документації при Міжнародній організації журналістів і був присвячений проблемі нових технологій у масовій комуні¬кації, прозвучала фраза, що протягом вісімдесятих років у світі роз¬повсюджено інформації більше, ніж за всю історію людства. Обсяг інформації подвоюється через сім-вісім років. Такий ін¬фор¬маційний вибух спричинив розвиток новітніх інформаційних техно¬ло¬гій, оскільки в усіх сферах діяльності стала помітною не¬рівновага між уведен¬ням і виведенням інформації (пропорція десь між 5:1 і 13:1, тобто з п'яти-три¬надцяти введених одиниць виводиться лише одна). Суспільство, яке користується паперо¬вою технологією, неспроможне обробити і вчасно видати інфор¬ма¬цію. При¬родно, питання нових інформаційних технологій по¬ста¬ло як першочергове. А рівень майстерності журналіста почав оцінюватися його умінням володіти новіт¬ні¬ми інформаційними технологіями [Різун В. В., 5].