Загальна характеристика Масовоінформаційної діяльності

Таким чином, під масовою комунікацією (масовим спілку¬ванням, mass communication) ми розуміємо організоване спіл¬ку¬вання,

що є видом суспіль¬но-культурної діяльності,

яка відбувається у вигляді взаємопов'язаних інтелекту¬аль¬но-ми¬сл謬тель¬них та емоційно-вольових дій,

спрямованих на духовне, про¬фе¬сій¬не чи інше єд¬нан¬ня ма¬си людей (мас).

Основним у цьому визначенні є розуміння комунікації як ор¬га¬ні¬зованого спілкування, або діяльності, тобто такої активності людей, яка має свої мотиви, свою структуру, яка складається з дій - актів, підпорядкованих меті. До речі, будь-яка діяльність не існує сама собою, вона завжди представлена конкретними діями і в них реалізується. Найприроднішими діями, в яких від¬бу¬вається спілкування як діяльність, є мовні дії, або мовлення.Те, що масова комунікація є організованим спілкуванням, має принципове значення для розуміння формування й розвитку масовоінформаційних процесів у суспільстві. Ідея організовано¬го спілкування може виникнути лише у ситуації від¬по¬ві¬даль¬но¬сті мовця (комуніканта) за свою “словесну роботу”. Ця відпові¬даль¬¬ність рідко виникає під час спілкування двох людей, бо та¬ке спілкування має рівень переважно побутової міжособистісної комунікації. Масовість акту мов¬ленн¬я, коли на тебе дивляться сотні очей, дає відчуття важливості виконуваної справи, тобто акту мовлення, і змушує серйозно ставитися до організації са¬мо¬го процесу спілкування. Окрім того, психологічно спілкуван¬ня з масами - це є завжди вихід за межі свого звичного, непо¬міт¬ного для своєї ж свідомості “я”. Актуалізація свого “я”, тоб¬то усвідомлення того, що і як ти робиш у цей момент, характер¬на для особливих ситуацій, в які потрапляє людина. До таких ситуацій відноситься й комунікативна ситуація, в якій дово¬дить¬¬ся тримати слово перед масою людей. Усвідомлення ж сво¬їх вчин¬ків, дій, операцій, цілей, мотивів і т. п., а через усвідом¬лення й керування ними лежить в основі професіоналізму, тобто майстерності. А це в свою чергу веде до професіоналізації дій, виникнення відповідної професії й підготовки відповідних фа¬хів¬ців. Таким чином, організоване спілкування, яким є масова комунікація, давним-давно набуло ознак професіональної діяль¬но¬сті й поставлене у виробничі умови поряд з розвитком засобів масо¬вої комунікації, без яких ефективний зв'язок з масами не¬мож¬ливий, тобто поряд з виникненням індустрії мас-медіа. Згід¬но з визначенням масового спілкування, взятого зі словника A Dic¬tionary of Communication and Media Studies (Ed. by J. Watson and A. Hill.- London, New York, Sydney, Auckland, 1997.- C. 132-133), цим терміном позначають “інституалізовані форми ви¬роб¬ництва і розповсюдження загальнодоступних (публічних) пові¬домлень, які поширюються у великому масштабі, включаючи знач¬ний розподіл праці в їхньому виробничому процесі та функціо¬ну¬ванні, через складне посередництво друку, фільму, фотографії та звукозапису” (подано у перекладі О. В. Зернецької [Зернецька О. В., 19]). Як бачимо, організація процесу масового спілкування досягла такого рівня відповідальності й серйозності, що за організацію спра¬ви масового спілкування відповідають цілі установи, заклади, фабрики (“інституалізовані форми виробництва і розповсюджен¬ня”) і кожен відповідає за організацію певного процесу масової ко¬му¬нікації (“ро第по¬діл праці в їхньому виробничому процесі та функ¬ціону¬ван¬ні”), оскільки процес організації масового спілкування є складним (“через складне посередництво друку, фільму, фотографії та звуко¬за¬пису”).

В іншому визначенні масової комунікації, взятому зі словника Ellmore R. T. Mass Media Dictionary (Lincolnwood, 1992.- С. 351), наголос зроблено на швидкому розповсюдженні копій інформації, виготовлених механічно або електронно для гетерогенної (різнорід¬ної) і дуже великої кількості індивідуумів. Це швидке розповсю¬джен¬ня інформації згадуваний уже дослідник Г. Г. По¬чепцов навіть поклав в основу визначення комунікації взагалі: “…пропонуємо визначити комунікацію як процес прискорення обміну інформа¬цією” [Почепцов Г. Г., 1999, 19].

Отже, беручи до уваги професіональний аспект масової комуні¬ка¬ції на сучасному етапі, ми можемо запропонувати таке її визна-ння:

Професіональна масова комунікація - це майстерно органі¬зо¬ване спілку¬вання у вигляді суспільно-культурної діяльності,

учасниками якого є, з одного боку, про¬фесіональні мовці (ко¬му¬ні¬ка¬то¬ри, або комунікан¬ти), що чи¬нять згідно з суспільно-етич¬ними нор¬ма¬ми, закона¬ми держави, ви¬мо¬гами тех¬но¬логії о𬬬га¬нізації мовлення й спілку¬ван¬ня,

і, з іншого боку, маса людей (маси, комунікат),

на яку здійснюють уп¬лив професіональні мовці через засоби масової комунікації,

що є продук¬том професійної масо¬во¬ін¬формаційної діяльності у сфері інформаційної інду¬стрії як “ін¬сти¬туалізова¬ної форми ви¬роб¬ництва і роз¬пов¬сюдження загально¬до¬ступних (публічних) повідомлень, які поширюються у великому мас¬шта¬бі, вклю¬ча¬ю¬чи значний розподіл праці в їхньому виробни¬чому процесі та функціонуванні через складне посеред¬ництво дру¬ку, фільму, фотографії та звукозапису” (J. Watson, A. Hill).