Загальна характеристика Масовоінформаційної діяльності

Становлення масової комунікації як сфери професіонально орга¬ні¬зо¬ва¬ної суспільно-культурної діяльності так чи інакше пов'язано з виникненням професії комунікатора, яка у суспільстві офіційно ще не є визнаною (навіть ідуть дискусії навколо того, журналіст як ко¬му¬нікатор - це професія чи ні), і розвитком виробничої сфери для забезпечення масової комунікації.Професія виникає там і тоді, де й коли починають говорити про професіоналізм, майстерність. Професіоналізм журналіста як кому¬ні¬катора сьогодні є очевидним. Власне, ми й намагаємося розрізняти у журналістській справі професіоналів і непрофесіоналів, любителів, “чайників”. Професія журналіста існує, інша річ, який її статус і до якої сфери людської діяльності вона належить. Відповідь одна: до сфери професіональної масової комунікації як виду суспіль¬но-куль¬тур¬ної діяльності і має статус творчої про¬фесії, пов'яза¬ної зі ство¬рен¬ням неповторних, оригінальних тво¬рів.

Творча праця відрізняється від нетворчої тим, що при творчій пра¬ці не можна поставити на потік виготовлення стандартних пред¬метів виробництва. Продукт творчої праці завжди існує в одному пр謬¬мірнику й позначений індивідуальністю виготівника, його світо¬бବчен¬ням, розумінням життя тощо. Під час комунікації сказане мов¬цем слово - це тільки його слово, що виражає тільки його задум, сподівання, тільки його емоції. Але це зовсім не означає, що творча праця раз і назавжди позбавлена технологізації процесів праці, уні¬фі¬кації певних операцій. Межа між “творчим” і “нетворчим” змінна, вона залежить від стану професії, рівня наукового розвитку су¬спіль¬ства, освіченості виконавця роботи. Очевидним сьогодні є те, що, на¬при¬клад, пошук інформації для написання творів більшою мірою стає вже справою технологічної освіченості, ніж творчого натхнен¬ня.

У складних формах діяльності, як і професіональної ма¬со¬вої ко¬му¬ні¬кації, ряд процесів може мати чисто творчий харак¬тер, а інші процеси можуть технологізуватися й “ставати на потік”, а та¬кож переходити у сферу виробництва.

Для розуміння співвідношення творчого й виробничого у струк¬турі діяльності необхідно уявити її структуру.

Масова комунікація як суспільно-культурна діяльність включає дії мовців (комунікантів), а також дії мас (комунікатів). Очевидним є те, що контакт між комунікаторами опосередкований засобами масо¬вої комунікації, які функціонують у системі масової комуніка¬ції для забезпечення впливу комунікантів на комунікатів.

1. Яке ж співвідношення творчих і нетворчих процесів у струк¬турі масової комунікації та чим зумовлене це співвідно¬шен¬ня? 2. Чому виробничі процеси у структурі масової комунікації пр謬ве¬ли до піднесення масовоінформаційної діяльності у наш час і чим по¬зна¬чений розвиток сучасної інформаційної індустрії у світі?

Постараємося якомога коротко відповісти на поставлені запи¬тан¬ня.

1. Комунікація від природи своєї є конституюючим фактором су¬¬спіль¬ного розвитку. Немає спілкування - немає спільноти. Як¬що ми, фантазуючи, припустимо, що суспільство, яке не розвивається, може бути без науки, освіти, то без спілкування, без передачі інфор¬мації суспільство існувати не може взагалі.

На ранніх етапах суспільного розвитку комунікація має виключ¬но опера¬ці¬о¬нальний рефлекторно-поведінковий характер і залежить від віталь¬них, тобто життєвозабезпечувальних, потреб людей. Лю¬ди об'єднувалися в колективи, групи з метою отримання їжі, будів¬ництва житла тощо. У цій ситуації комунікація виступала знаряд¬дям об'єднання у групи.

З суспільним розвитком і перетворенням комунікації в систему усвідомлених, цілеспрямованих дій, скерованих на процес свідо¬мо¬го вста¬но⬬лен¬ня й підтримання контактів між членами суспіль¬ства, спілкування могло набирати характеру творчого процесу, коли ре¬ак¬ція комуніката прогнозувалася мовцем, подумки “створювала¬ся”, “пророблялася” у своїй уяві і була ніби витвором мовця.

З глобалізацією процесу комунікації, зокрема виникненням фор¬ми масового спілкування, творчий характер комунікації міг посту¬пово втрачатися через свідоме втручання в акт комунікації: його планування, прогнозування реакції мас, свідоме керування масами тощо. Комунікація ніби стає на “виробничий конвеєр”.

Ми, сучасники, є свідками того, як у структуру професіональної масової комунікації включаються елементи виробничого процесу, пов'язані з агітацією, пропагандою, маніпулюванням масами, зом¬бу¬ван¬ням людей. Якщо комунікацію розглядати як виробничу ді¬яль¬ність, це означає, що ми повинні ставитися до неї як до процесу, що відбувається з використанням певних технологій; масу людей, що зазнала такого технологічного впливу, розглядати як предмет ко¬му¬нікативного виробництва. Це означає, що інтелектуальна й емо¬ційно-вольова поведінка мас поставлена на “виробничий кон¬веєр”, що мовець чи мовці ніби виробляють поведінку мас, штам¬пують її за певними алгоритмами, на основі певних наукових розробок.