Загальна характеристика Масовоінформаційної діяльності

Сьогодні в Україні більше 15 факультетів і відділень журналі¬сти¬ки. Серед них варто назвати факультет журналістики Львівського уні¬¬¬¬вер¬ситету, факультет видавничої справи та редагування Україн¬ської академії друкарства.

У 2000 році при Інституті журналістики створено Центр перепід¬готовки та підвищення кваліфікації журналістських кадрів Київсь¬ко¬го національного університету ім. Тараса Шевченка на виконання до¬ру¬чення прем'єр-міністра України.

Інформаційна індустрія України й сфера масової комунікації в ці¬ло¬му не може існувати без науки. Науково-дослідні заклади й центри в інфор¬маційно-комунікативній сфері покликані вести моніторинг за ЗМК, їх функціонуванням, аналізувати масовокомунікаційні процеси тощо. В Україні основним науковим центром вивчення ЗМК та ма¬свої комунікації є Інститут журналістики. В Інституті сім кафедр (ви¬давничої справи та редагування, періодичної преси, організації ма¬со¬во¬інформаційної діяльності, міжнародної журналістики, телеба¬чення та радіомовлення, мови та стилістики, історії літератури та жур¬налістики), які безпосередньо й ведуть наукову діяльність. Се¬ред українських науково-дослідних закладів, що займаються, зок¬рема, й питаннями виробництва ЗМК, можна назвати Український науково-дослідний інститут спеціальних видів друку. Дослідження у сфері друку і книговидання активно проводить Українська ака¬демія дру¬карства.

Дослідження ЗМК є частиною загального питання вивчення ма¬сової кому¬ніка¬ції. Історія дослідження масової комунікації, як зау¬ва¬жує О. В. Зернецька [Зерне¬ць¬ка О. В., 19 і далі], має кілька етапів. Пер¬ший етап - від початку ХХ ст. до кін¬ця 30-х років - це етап зародження інтересу до явища масової комунікації. Дру¬гий етап - 40-ві-початок 60-х років - період “легалізації” предмета дослі¬джень, створення теорії масової комунікації. Третій етап - друга половина 60-х - кінець 70-х років - період урізноманітнення до¬слід¬ницьких напрямків. Чет¬вертий етап - 80-ті-90-ті роки - від¬криття нових аспектів масової комунікації у поєднанні з іншими су¬спільними та технічними науками.

Українська наука про масову комунікацію активно розвивається. В Інституті журналістики працюють і працювали відомі учені, пра¬ці яких є вагомим внеском в історію української науки про масову комунікацію. Перший директор Інституту журналістики проф. А. З. Москаленко, колишній професор інституту Г. Г. Почеп¬цов, нині професор Інституту міжнародних відносин, професори В. І. Шкляр, В. Ф. Іва¬нов, Б. І. Черняков, В. Я. Миронченко, доценти Т. О. При¬сту¬пенко, В. В. Бугрим та ін. при¬свя¬тили свою творчість вивченню ЗМК або масово¬інфор¬маційних чи масовокому¬ні¬ка¬ційних процесів.

Уся ця потужна інфраструктура інформаційної індустрії та сфери масово¬кому¬нікаційної діяльності покликана забезпечувати вироб¬н謬цтво масової інформації, ЗМК, забезпечувати їхнє функціону¬ван¬ня.

Засоби масової комунікації, або мас-медіа, поділяються на друко¬ва¬ні, аудіовізуальні, електронні. ЗМК є носіями масової ін¬фор¬мації, або засобами її передачі.На думку О. В. Зернецької, ЗМК зазнали швидкої й докорінної змі¬¬ни у 80-90 роках ХХ століття [Зернецька О. В., 8]. Виникли нові засоби масової комунікації (НЗМК) - супутникове, кабельне теле¬ба¬чення, відео, відеотекст, супутникове пряме телевізійне мов¬лення, яке постачає програми “прямо додому”, використовуючи до¬маш¬ні антени-“тарілки” в обхід наземних приймальних телеві¬зій¬них стан¬цій, комп'ютерні засоби, супутникові системи віддалених сенсорних спостережень, мультимедійні системи, телефони, факси (згідно з “Те¬ле¬комунікаційним актом” 1996 р., прийнятим у США) поряд зі звичними ЗМК (наземне телебачення, радіомовлення, всі різновиди звукозапису та його поширення, кіно, друковані видання).

Активний розвиток ЗМК свідчить не лише про демократичні про¬це¬си в суспільстві, а й про формування потужної інформаційної інду¬стрії в державі, професіоналізації масовоінформаційної та масово¬кому¬ні¬каційної діяльності.

Література

Бондаренко А. Д. Современная технология: теория и практика.- Киев; До¬нецк: Вища шк., 1985.- 171 с.

Гуманітарні технології: Конспект лекцій / За ред. В. В. Різуна.- К.: Видав¬ни¬чий дім “КМ Academia”, 1994.- 60 с.

Зернецька О. В. Глобальний розвиток систем масової комунікації і міжнарод¬ні відносини.- К.: Освіта, 1999.- 351 с.

Каширин В. П. Философские вопросы технологии.- Томск: Изд-во Том. ун-та, 1988.- 286 с.