Види транспортного страхування

•тільки від повної загибелі;

•повної загибелі та пошкодження;

Повна загибель повітряного судна означає:

•повну втрату повітряним судном здатності здійснювати політ у зв’язку з руйнуванням основних елементів несучих конструкцій або в разі, коли компетентною комісією встановлено, що аварійний ремонт цього повітряного судна технічно неможливий чи економічно не доцільний (вартість ремонту буде більшою за страхову суму);

•зникнення повітряного судна безвісти, коли воно після планового польоту здійснюваного в період дії договору обов’язкового страхування, не прибуло до місця призначення і заходи щодо його розшуку протягом 6 діб не дали наслідків або його розшук офіційно припинено до закінчення зазначеного терміну;

•втрата повітряного судна у зв’язку з вимушеною посадкою на важко доступну та непридатну для евакуації цього повітряного судна місцевість.

Договір страхування може передбачити інші страхові випадки з оплатою додаткових страхових платежів за тарифами установленими страховиком. Як, наприклад, включати покриття від “воєнних ризиків” (тероризм, бойові дії, страйки, переворот і т.п.), або від пошкоджень із зазначенням величини франшизи.

Слід звернути увагу, що згідно з Чиказькою конвенцією всі аварійно-рятувальні роботи та розслідування авіаційної події здійснюються виключно державними авіаційними властями тієї країни, на території котрої сталася ця подія.

Як правило, при страхуванні цього виду також застосовується уніфіковані умови страхування та стандартні вийнятки. Деякі основні вийнятки:

•страхова компанія не несе відповідальності за втрату або шкоду, заподіяну будь-якій частині повітряного судна, що сталася внаслідок фізичного зносу, механічної поломки або дефекту. Цей вийняток не поширюється на втрату або шкоду, що сталася в результаті такого фізичного зносу, механічної поломки або дефекту;

•страхова компанія не несе відповідальності, якщо повітряне судно використовується для незаконних дій або перебуває поза географічними межами, зазначеними у договорі страхування, за вийнятком випадків форс-мажорних обставин (вимушена посадка);

•страхування не поширюється на забов’язання, які є винятком із закону про радіактивне забреднення внаслідок авіаперевезень.

Страхування повітряних суден є саме тим видом авіаційного страхування за яким зафіксовано найбільше страхових випадків і здійснюється найбільше страхових виплат, оскільки поламів і пошкоджень літаків буває чимало.Страхування членів екіпажу та авіаційного персоналу. Постановою КМУ від 13 липня 1998 року за №1083 передбачено обов’язкове страхування всіх членів екіпажів повітряних суден цивільної авіації та авіаперсоналу. Установлена мінімальна страхова сума 50 тис.грн. за одну особу. Страхувальником авіаексплуатант, а члени екіпажу – застрахованими. Страхувальник забов’язаний застрахувати членів екіпажу лише під час знаходження їх на борту літака. Але в більшості авіакомпанії потребують широкого покриття ризиків, зв’язаних із страхуванням членів екіпажів. Таке покриття називається “24 години при виконанні службових обов’язків”.

Слід особливо наголосити, що, незважаючи на недоліки законодавства, для українських страховиків виплата страхових відшкодувань членам екіпажу або їхнім сім’ям у разі загибелі останніх є справою честі для страхової компанії і виплачується завжди в першу чергу.

Добровільні види авіаційного страхування.

•Добровільні вили авіаційного страхування це види, передбачені Законом “Про страхування” ст. 6, п. 7 “Стахування повітряного транспорту” та п. 13 “Страхування відповідальності власників повітряного транспорту”. Поняття “повітряний транспорт”, - багато ширший і виходить за межі регламентації цивільної авіації. Якщо страхувальник бажає застрахувати, наприклад, військовий літак при виконанні ним показових виступів чи страхувальник страхує мотодельтоплан або повітряну кулю, то він укладає договір добровільного страхування.