Види транспортного страхування

У статті 1-й англійського Закону 1906 року говориться, що «договір морського страхування – це договір, згідно з яким страховик бере на себе забов’язання відшкодувати страхувальникові в порядку й розмірі, що обумовлені договором, його морські збитки, тобто випадкові збитки, яких він зазнав під час морського плавання».

Стаття 239 Кодексу говорить, що «за договором морського страхування страховик забов’язується за обумовлену плату (страхову премію) у разі настання передбачених у договорі небезпек чи випадків що до об’єкта страхування (страховий випадок) відшкодувати страхувальникові чи іншій особі, на користь якої укладено договір, понесений збиток».

Об’єкти. В обох випадках визначення недостатньо конкретні. Тому статті 2 і 4 Закону і 242 Кодексу містять перелік об’єктів морського страхування.

Згідно з статтею 242 Кодексу об'єктом морського страхування може бути будь-який пов'язаний з мореплавством майновий інтерес, як-то : судно, у тому числі і таке, що будується, вантаж, фрахт, плата за проїзд, орендна плата, очікуваний від вантажу прибуток і вимоги, що забезпечуються судном, вантажем і фрахтом, заробітна плата, інші види винагороди капітана, інших осіб суднового екіпажу, цивільна відповідальність судновласника і перевізника, а також ризик, взятий на себе страховиком (перестрахування).Об'єкт страхування повинен бути вказаний у договорі морського страхування. Договори морського страхування із страхувальниками резидентами та договори обов'язкового страхування пасажирів від нещасних випадків, що виникають під час морського перевезення, укладаються страховиками, які визнані такими відповідно до законодавства України, одержали в установленому порядку ліцензії на здійснення цього виду страхування і є членами Морського страхового бюро.

Морське страхове бюро здійснює координацію діяльності страховиків у галузі страхування морських ризиків та представляє їх інтереси у міжнародних об'єднаннях страховиків. Утворення Морського страхового бюро та його державна реєстрація здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Основна відмінність Закону й Кодексу така: у Законі говориться, що договір може поширюватися на внутрішні водні шляхи та на перевезення суходолом, якщо останні є частиною морського перевезення, а Кодекс охоплює тільки “будь-які пов’язані з мореплаванням майнові інтереси». Тобто має вищу сферу дії.

Термін “морське страхування” неможливо знайти в класифікаціях, пропонованих східноєвропейськими авторами. Пояснюється це тим, що йдеться про комплексне поняття, яке охоплює види страхування, що традиційно належать як до страхування майна, так і до страхування відповідальності.

Основні види морського страхування такі:

•страхування каско суден на термін;

•страхування каско суден на період будівнивцтва;

•страхування військових та страхових ризиків;

•страхування особливих майнових інтересів;

•страхування ризику втрати фрахту;

•страхування відповідальності судновласників;

•страхування додаткової відповідальності;

•страхування контейнерів;