ОРГАНІЗАЦІЯ ТА МЕТОДИКА УЧБОВО-СПОРТИВНОЇ РОБОТИ

Зараз у перехідному періоді бігуни не припи¬няють тренувань і навіть беруть участь у зма¬ганнях.

Для початківців і юних спортсменів, які не мають великої кількості відповідальних зма¬гань, перехідний період не вимагає серйозних змін у процесі тренувань.Керуючись цими загальними вказівками по плануванню цілорічності тренувань, громад¬ський інструктор, тренер складає тижневий цикл тренувань, виходячи із завдань окремих періодів. Тижневі цикли тренувань для різних

періодів наведені в брошурах нашої бібліотеч¬ки з окремих видів спорту.

ЛІКАРСЬКИЙ КОНТРОЛЬ

Складовою частиною системи тренування е систематичний лікарський контроль над фіз¬культурниками і спортсменами. Громад»' ький інструктор, тренер повинні твердо усвідомити, що перш ніж приступити до занять у спортив¬ній секції, команді, фізкультурники мають про¬йти лікарське обстеження, під час якого визна¬чається мож.'иіиість допуску до тренувань, даю¬ться рекомендації у виборі виду спорту, вста¬новлюється характер і ступінь тренувальних навантажень тощо.

Надалі спортсмени проходять медичний ог¬ляд мінімум два ра:іи на рік, а в деяких видах спорту — кожні три місяці. Мета цих обсте¬жень — визначити вплив регулярних занять спортом на фізичний розвиток і стан здоров'я спортсмена. При цьому виявляється і рівень зростання треповнпоґті організму.

Крім цього, обов'язковим с медичний конт¬роль напередодні змагань. Лікар вирішує пи¬тання і ставить свій підпис на заявці про до¬звіл на участь спортсмена в тих чи інших зма¬ганнях.

Без такого лікарського допуску жоден учас¬ник не може ор.іти участі в змаганнях.

За даними систематичних лікарських обсте¬жень визначають працездатність та функціо¬нальні зміни окремих органів і систем організ¬

му спортсмена, на підставі яких громадський інструктор за участю лікаря вносить зміни в режим тренувань.

Важливе значення для досягнення високих спортивних результатів має режим спортсмена,-що складається з правильного розпорядку дня, в якому знаходять своє місце виробнича і громадська робота, ранкова гімнастика, трену¬вання і відпочинок, сон, харчування.

Особливо значення мас лікарськші контроль у роботі ;і дітьми, підлітками та юнаками. Орга¬нізація занять спортом серед цього контингенту фізкультурників вимагає від громадських ін¬структорів, тренерів повних знань апатомо-біо-логІчних основ цих вікових груп. І тут у приго¬ді стане спіндружпість з лікарем. Разом вони повинні вирішити питання про форми й мето¬ди учбово-тренувальних занять у дитячих, під¬літкових та юнацьких спортивних секціях і командах. - «і •

Перш за все треба враховувати, що в роботі з дітьми 10—12 років основну увагу слід при¬ділити загальній фізичній та багатоборній під¬готовці, опрацюванню якомога більшої кількос¬ті рухомих навичок різного характеру. Цього можна домогтись введенням у Зііяяття комплек¬су природних рухів (біг, стрибки, метання, ла-* занпя), а також різних рухливих ігор, ігор з м'ячем, гімнастичних вправ тощо.

Тренування з якогось одного виду спорту не повинне, особлігво на початку, заііматп більше 20—25% загального обсягу учбового матеріалу. При цьому заняття мають провадитись, голов-

ним чином, у плані вивчення техніки та основ тактики.

У роботі з юнаками 13—15 років вимоги до загальної фізичної багатоборної підготовки за¬лишаються ті ж самі, але розширюється коло рухомих навичок, більше уваги приділяється розвиткові швидкісних та швидкісію-силових якостей, оволодінню й вдосконаленню техніки з обраного виду спорту, тактиці. В невеликому обсязі в заняття вводяться силові наванта¬ження.

Зберігаючи в роботі з юнаками 16—18 років великий обсяг загальнофізичної та спеціальної підготовки, збільшують швидкісні, силові на¬вантаження та навантаження на витривалість. В учбово-тренувальпому процесі псе більпто міс¬це займає скеровано тренування з обраного виду спорту. Характер технічної й тактичної підготовки значною мірою наближається до характеру цієї підготовки в дорослих.