ОРГАНІЗАЦІЯ ТА МЕТОДИКА УЧБОВО-СПОРТИВНОЇ РОБОТИ
Тим часом, особи середнього і старшого ві¬ку становлять чи не більшість населення. Во¬ни працюють у сфері виробництва матері¬альних благ, вдосконалюють науку, техп іку, культуру, і залучення Їх до активної оздоров¬чої і спортиіітто-масової роботи е гострою про¬блемою, яка, безумовно, попинпа відіграти ве¬лику роль у виконанні вимог Програми КПРС про запровадження фізичної культури і спорту в повсякденшш побут народу.
За останні роки вже набуто повного досві¬ду організації в колективах фі;і];ультурп так званих груп здоров'я, в яких регулярно за-
ймаються тисячі трудящих старшого віку. Причому вони, як правило, виявляють великий інтерес не тільки до занять фізичними вправа¬ми, а й до участі у спортивних змаганнях.
Великі успіхи, яких домоглись сіверсько-донецькі, новокаховські та громадські органі¬зації інших міст республіки п проведенні оздо¬ровчої й спортивно-масової роботи з трудящи¬ми, значною мірою обумовлені залученням до цієї корисної справи дорослого населення. На ' кінець 1964 року в м. Сіверськодонепьку до регулярних занять у спортивних секціях і в групах здоров'я залучено 75% жителів міс¬та, а в Новій Каховці — більше половини.
Найважливішу роль у цих успіхах відігра¬ли спортивні змагання. В м. Новій Каховці лише в спартакіаді здоров'я взяло участь близько шести тисяч чоловік, переважно до¬рослого наголонпя.
В багатьох містах вашої республіки плану¬ються і провадяться змагання серед осіб стар¬шого віку, розігруються чемпіонати, відбува¬ються навіть міжміські матчові зустрічі. Такі матчі, як, наприк'іад, між командами тенісис¬тів міст Києва і Львова, стали традиційними.
Що ж до осіб середнього віку, особливо тих, що займалися спортом в молоді роки, то вони незаслужено виключаються із загальної системи спортивно-масової роботи. Цілком очг-иплпо. що громадські інструктори, тренери, СУДДІ з спорту повинні домогтись того, щоб усі фізкультурники середнього віку (30—45 років) залучались до участі в змаганнях.
Слід, однак, враховувати, виходячи з віко¬вих особливостей, допустимі норми наванта¬жень у змаганнях. Всесоюзна иауково-мото-дична рада і снорттівпІ федерації розробили приблизні норми папан-гаїкень у ;імаганпях для осіб середнього і старшого віку, якими необ¬хідно керуватись при організації змагань.
Наводимо ці норми.
Учасники змагань старілих вікових груп поділяються на дві основні категорії:
а) особи, які раніше займа-шсь спортом;
б) особи, які раніше по займались спортом.
Залежно від специфіки окремих видів спор¬ту встановлено такий віковий поділ учасників змагань: .
Чоловіки: а) 30—40 років, 41—50 років, 51—55 років і старше 55 років,
б) 30—45 років, 46—55 років і старше 55 років.
Жінки: а) 26—35 років, 36—45 років, 46—-50 років і старше 50 років.
б) 30—40 років, 41—50 років.Чоловіки і жінки у віці до 45 років, які раніше займались спортом, залежно від рівня їхньої спортивної підготовленості, можуть бра¬ти участь у всіх змаганнях без обмежень норм лаііаіп-ажень і включатися в команди цехів, бригад, відділів для участі у змаганнях на пер¬шість колективів фізкультури і в складі команд колективів фізкультури — для участі у пер-шостях району, міста, ДСТ, області і т. д.