Організаційна структура управління підприємством у невиробничій сфері в умовах ринку
Дана тема є актуальною для кожної організації. За умов адміністративно - командної економіки проблема відповідності організаційної структури управ-ління цілям і задачам організацій, а також внутрішнім та зовнішнім факторам, які впливають на неї не вивчалася. Існували організаційні структури бюрокра-тичного типу з жорсткими ієрархічними зв’язками, високим ступенем формалі-зації, централізованим прийняттям рішень. Дана структура вважалася ідеальною і ефективною. В той же час, зовсім не бралися до уваги, що організаційна структура і її управління не можуть бути стабільними, вони постійно змінюва-тися і вдосконалюватися у відповідності з умовами які постійно змінюються.
За умов ринкової економіки підприємствам і організаціям необхідно швидко реагувати на зміни зовнішнього середовища і адаптувати ці організа-ційні структури до цих змін. Тому дана тема детально розроблена в спеціальній літературі, де викладено загальну характеристику організаційних структур, їх види, значна увага приділена нових форм адаптивних структур, питанню вибору і вдосконаленню організаційних структур управління.
Для написання роботи було обрано організацію Центр "Інформпреса" з розгалуженою структурою, щоб проаналізувати вплив на організацію зовніш-нього середовища і дослідити внутрішній розвиток організації з метою вдоско-налення її організаційної структури управління.
Центр ‘’Інформпреса’’ є однією з 14 філій обласного підприємства по-штового зв’язку ‘’Прикарпатпресса‘’, яка була організована в самостійний структурний підрозділ для здійснення виробничо - господарської діяльності на принципах госпрозрахунку та самофінансування. Організація є державним під-приємством до її основних функцій входить торгівля друкованою продукцією і товарами народного споживання. Центр ‘Інформпреса” обслуговує 14 філіїї ‘’Прикарпатпошта’’ які розміщені по всій Івано-Франківській області і маючи власну роздрібну торгову мережу здійснює комерційну діяльність на власний ризик з метою одержання прибутку. Всього Центр має 12 торгових точок.
При дослідженні застосовувалися методи економічного аналізу: порів-няння, графічний метод та планування на основі фактичних даних.
1. Структура управління організацією
1.1. Визначення поняття і принципи побудовиПід структурою управління організацією розуміється упорядкована суку-пність взаємопов'язаних елементів, які знаходяться між собою в сталих відно-шеннях, що забезпечують їх функціонування і розвиток як єдиного цілого. Елементами структури є окремі робітники, служби та інші ланки апарату управління, а відношення між ними підтримуються завдяки зв'язкам, що при-йнято поділяти на горизонтальні' і вертикальні. Горизонтальні зв'язки носять характер погодження і є, як правило, однорівневими. Вертикальні зв'язки - це зв'язки підпорядкування, і необхідність в них виникає при ієрархічності управ-ління, тобто. за наявності декількох рівнів управління. Крім того, зв'язки в структурі управління можуть носити лінійний і функціональний характер. Лі-нійні зв'язки відображають рух управлінських рішень і інформації між так зва-ними лінійними керівниками, тобто. особами,які повністю відповідають за дія-льність організації або її структурних підрозділів, функціональні зв'язки мають відповідати лінії руху інформації і управлінським рішенням тим або іншим фу-нкціям управління.
В рамках структури управління протікає управлінський процес (рух ін-формації і прийняття управлінських рішень), між учасниками якого розподілені задачі і функції управління, а отже - права і відповідальність за їх виконання. З цих позицій структуру управління можна розглядати як форму розподілу і коо-перації управлінської діяльності, в рамках якої відбувається процес управління, направлений на досягнення наміченої цілі менеджмента.
Таким чином, структура управління включає в себе всі цілі, розподілені між різноманітними ланками, зв'язки між якими забезпечують координацію окремих дій по їх виконанню. Тому її можна розглядати як зворотну сторону характеристики механізму функціонування (як процесу реалізації структурних зв'язків системи управління). Зв'язок структури управління з ключовими понят-тями менеджмента - його метою, функціями, процесом, механізмом функціону-вання, людьми і їх повноваженнями, - свідчить про її величезний вплив на всі сторони управління. Тому менеджери всіх рівнів приділяють величезну увагу принципам і засобам формування структур, вибору типу або комбінації виглядів структур, вивченню тенденцій в їх побудові і оцінці їхньої відповідності меті ,що вирішуються і задачами [20, с 107]
Багатограність утримання структур управління передбачає множинність принципів їхнього формування. Передусім структура повинна відображати мету і задачі організації, отже, бути підлегліою виробництву і змінюватися разом зі змінами ,що відбуваються,. Вона повинна відображати функціональний розподіл праці і обсяг повноважень робітників управління; останні визначаються політикою, процедурами, правилами і посадовими інструкціями і поширюються, як правило, у напрямку більш високих рівнів управління. При цьому повно-важення керівника будь-якого рівня обмежуються не тільки внутрішніми фак-торами, але й факторами зовнішньої середовища, рівнем культури та цінносни-ми орієнтаціями суспільства, прийнятими в ньому традиціями і нормами. Ін-шими словами, структура управління повинна відповідати соціально-культурному середовищу, і при її побудові треба враховувати умови, в яких во-на буде функціонувати. Практично це означає, що спроби сліпо копіювати структури управління, які діють успішно в інших організаціях, спрямовані на провал, якщо умови роботи відмінні. Важливе значення має також реалізація принципу відповідності між функціями і повноваженнями, з одного боку, і ква-ліфікацією і рівнем культури - з іншої.