Грошово-кредитна система та грошова політика держави

- шляхом збільшення облігацій казначейства у населення

((Dp - Dp ) > 0);

- шляхом скорочення валютних резервів Центрального банку

((E(Bc - Bc )) < 0);

Dg - D = (Mh - Mh ) + (Dp - Dp ) + (E(Bc - Bc ))

Таким чином для покриття бюджетного дефіциту держава мо-

же друкувати гроші, робити позики або витрачати свої валютні

резерви.

У країнах з високою інфляцією населення, як правило, не

купує нових державних боргових зобов"язань, валютні резерви

Центрального банку вичерпані, тому держава фінансує дефіцит

бюджету шляхом емісії.

5. Основною метою грошово-кредитного регулювання є досяг-

ненн загального рівня виробництва, що характеризується повною

зайнятістю і відсутністю інфляції. Кредитно-грошова політика

полягає в зміні пропозиції грошей з метою стабілізації сукуп-

ного обсягу виробництва, зайнятості і рівня цін. Під час еко-

номічного спаду кредитно-грошова політика полягає у

збільшенні грошової пропозиції для стимулювання витрат, а під

час інфляції, навпаки, - в обмеженні пропозиції грошей для

обмеження витрат.

Отже, грошово-кредитне регулювання має антиінфляційне

спрямування і є виразом монетарної політики.

Виділяючи країни по степені і типу державного втручання в економіку перш за все цікаво які економічні наслідки при різних формах державного втручання. Наприклад, в одних випадках такого втручання може сприяти підвищенню економічної ефективності (японська і німецька моделі), в інших випадках (модель третього світу) – зниження ефективності і збільшення нерівності в доходах. В останньому випадку регулювання суттєво обмежує внутрішню конкуренцію, а протекціоністські міри закривають економіку від міжнародної конкуренції, підтримуючи тим самим утворення монопольної влади. Разом з тим державне втручання, яке спостерігається в скандінавській моделі, може знизити безробіття, забезпечити основні потреби всіх громадян, зменшити забруднення навколишнього середовища,сприяти утворенню достатньо егалітарного (зрівняльного) суспільства. Але в той же час в цій моделі також буде виникати проблема вибору між ростом видатків в державному секторі і економічною ефективністю. Це буде відбуватися недивлячись на те, що в цілому функціонування економіки може бути задовільним при дотриманні основних умов макроекономічної стабільності. Степінь розуміння студентаи наслідків державного втручання буде залежити від їх знань макроекономічних і мікроекономічних принципів принципів, включаючи розуміння недоліків ринку, вплив зовнішніх ефектів і раціональний розподіл товарів і послуг.