Грошово-кредитна система та грошова політика держави

на рівні обсягу виробництва Yn, відображаючи ті обставини,

що, по-перше, виробничі можливості обмежені, по-друге, зрос-

тання цін не може спонукати до збільшення обсягів вироб-

ництва.

3. Зсув лінії сукупного попиту відбувається при зага-

льному зростанні витрат за умови збільшення грошової маси.

У поясненні суті грошової політики з монетаристських по-

зицій, як бачимо, відсутня ставка процента. Монетаристи вихо-

дять з того, що, маніпулюючи грошовою масою, не можна вплину-

ти на ставку процента. За їх уявленням, номінальна ставка

процента має тенденцію до зростання. Коли ж застосовується

ефективна антиінфляційна політика, то ставка процента зни-

жується. Щоб зрозуміти це твердження, треба розрізняти ном-

інальну та реальну ставку процента. Реальна ставка процента є

різницею між номінальною ставкою та передбачуваним рівнем

інфляції:

Ir = In - e, де Іr - реальна ставка процента;

Іn - номінальна ставка процента;

e - передбачуваний рівень інфляції.

Монетаристи стверджують, що реальна ставка процента є

низькою і стабільною. Якщо ж високою є номінальна ставка, то

наслідок інфляційних передбачень. Щоб такі передбачення не

виникали, необхідно здійснювати жорстку політику щодо грошо-

вої пропозиції, тобто обмежувати її. Тому головним засобом

пожвавлення економіки має бути не стимулювання через грошову